Гонорар для Трампа: Чому в США взялися за $150 тисяч від Пінчука

Історія зі $150-ма тисячами, які Віктор Пінчук сплатив у фонд президента США Дональда Трампа таки стала частиною розслідування Роберта Мюллера щодо російського втручання у вибори. Про це пише The New York Times. І хоча сума ця досить смішна, і Пінчуку, в принципі, навряд чи щось загрожує, інформація є дуже цікавою. Бо фонд Трампа отримав цей платіж в 2015-му році від іноземця у розпал передвиборчої кампанії. Громадянам інших країн заборонено фінансувати такі заходи в Штатах. Щоправда, довести таке фінансування буде далеко не просто.

За що платив Пінчук

Як пише The New York Times, у вересні 2015 року фонд тодішнього кандидата в президенти США Дональда Трампа отримав пожертвування за його виступ на форумі "Ялтинська європейська стратегія". Воно стало найбільшим серед всіх пожертв, отриманих фондом в 2015-му році - $150 тис. Пожертву внесли на вимогу особистого юриста Трампа Майкла Коена, у якого ФБР провело обшуки.

The New York Times писав: "Цього року слідчі спрямували судові запити в компанію Trump Organization по широкому колу питань, що стосуються ведення бізнесу з іноземними країнами. У відповідь, компанія передала документи, де йшлося про пожертву на суму $150 тис. від українського мільярдера Віктора Пінчука в вересні 2015 року на адресу Фонду Дональда Трампа в обмін на 20-хвилинну появу пана Трампа шляхом відеовключення на конференції в Києві в тому ж місяці", - сказано у матеріалі.

Форум "Ялтинська європейська стратегія" фінансується Пінчуком. Трамп використав свій час для того, щоб покритикувати політику Барака Обами на фоні погіршення стосунків між США та Росією після початку війни в Україні та анексії Криму.

Вперше про платіж стало відомо ще у 2016-му році.

Що тут такого

The New York Times наводить думку податкового експерта компанії Loeb & Loeb Маркуса Оуенса, який пояснив, що платіж від Пінчука виглядає спробою придбати вплив. І, справді, як пише Vox, окрім платежу фонду Трампа Віктор Пінчук був донором фонду Клінтона. І гроші там були зовсім інші. За даними ЗМІ, він перерахував від $10 до $25 млн у цей фонд і одного разу навіть надав свій приватний літак Клінтонам. "Українська правда" повідомляла, що протягом декількох років Пінчук перерахував родині Клінтонів не менше $8,1 млн. А The Wall Street Journal писав, що до 2014 року українці були найщедрішими донорами фонду Клінтонів. Гілларі Клінтон, як відомо, була кандидаткою у президенти від демократів - суперниця Трампа. На фоні цього досить кумедною є сума у $150 тис. за включення Трампа на конференції, що легко можна підвести під гонорар. І ще кумедніше виглядає сума $20 тис., яку Трамп витяг з фонду і придбав власні портрети. Трошки серйозніше - чверть мільйона, які він витрачав на судові справи, пов'язані з його бізнесом. Але, як кажуть, підіть і доведіть, що ці гроші витрачені на придбання впливу.

В теорії, щедрість Пінчука могла бути пов'язана з його бізнесом в США. "Інтерпайп" ексопртує туди трубну продукцію. Наприклад, в липні 2017-го у Штатах вирішили не вводити антидемпінгові мита на труби з України. Дію Угоди про цінові зобов'язання, підписану 10 липня 2014 і розраховану на три роки (термін дії закінчувався 10 липня 2017 року), було продовжено до липня 2018-го. Це дозволило зберегти доступ українських труб на американський ринок. В "Інтерпайпі" тоді говорили, що українські нафтогазові труби не будуть обкладатися митом у США ще рік. Для них це справді важливо. Як писали ЗМІ, за даними 2017 року на частку США в портфелі "Інтерпайпу" доводилося 19% від експорту труб.

Але повірити в те, що такий "вплив" можна "купити" за $150 тис. - дуже важко. Це вже справа Мюллера. Тим більше, що від торговельної війни, яку не так давно розпочав Трамп, із митом на імпорт сталі, бізнес Пінчука так само може страждати.

Навіщо це Мюллеру

Пінчук не потрібен американському слідству. Ця історія є лише цеглинкою у будинок з компроматом, який спецпрокурор Мюллер намагається вибудувати для Трампа.

Спецпрокурор розширив власне розслідування і тепер намагається перевірити потенційно корупційний вплив іноземних держав на орбіту Трампа і Білий дім. Мова йде як про ОАЕ, Катар, Росію, Китай, так і про Туреччину.

Як зазначав CNN, Роберт Мюллер дуже зацікавився спробами зятя і старшого радника Дональда Трампа Джареда Кушнера залучити іноземних інвесторів у власні проекти з нерухомості, у той час, коли відбувалася передача влади в США. Слідство допросило свідків про переговори Кушнера із китайськими інвесторами, навіть досліджувало контакти з екс-прем'єр-міністром Катару. Під час передачі влади саме Кушнер був головною контактною особою для іноземних урядів і мав більш ніж 50 контактів із 15 міжнародними представниками. Окрім Китаю та Катару Мюллер перевіряв і контакти Кушнера з потенційними інвесторами із Росії, ОАЕ та Туреччини. І тут головною метою було виявити, чи були ці контакти більш пізніми. А також як вони могли вплинути на політику Білого дому. Якщо сказати простіше - чи міг Кушнер, керуючись власними інтересами, впливати на політику США, та як інші країни могли ним маніпулювати. Варто згадати тут і китайський скандальчик радниці Трампа, його доньки Іванки, у який вона вляпалася через свій бренд і бізнес із китайськими компаніями, більшою частиною яких в Піднебесній керує влада.

Як писав NBC, катарські чиновники стверджували, що Кушнер координував дії з країнами Перської затоки для того, щоб зашкодити Катару. Роберт Мюллер і його команда із 17 прокурорів взялися також за бізнесмена і радника влади ОАЕ, 58-річного Джорджа Надера, котрий кілька разів відвідував Білий дім минулого року, зустрічаючись з Кушнером та Бенноном. Як пише The New York Times, Мюллер намагається знайти відповідь, чи могли Емірати купувати політичний вплив, направляючи кошти на підтримку Трампа під час президентської кампанії. Мова про підтримку США блокади Катару, яку проводять Саудівська Аравія та ОАЕ. І це попри те, що в Катарі розміщена найбільша американська військова база на Близькому Сході.

Надера та інших свідків допитували. Історія з платежем Пінчука вписується в цю стратегію. Мовляв, не тільки шейхам та заможним партнерам Трамп "продавав" американські інтереси. Але навіть українці могли їх собі дозволити. Щоправда, яким чином це збирається доводити Роберт Мюллер, сказати сьогодні дуже важко.

В якій ролі слідство бачить українського олігарха - також невідомо. Він точно не ключова фігура у розслідуванні. І так само його навряд чи пов'яжуть з Росією, бо Пінчук демонстрував, що він за зміцнення зв'язків України та Заходу, що суперечило інтересам Путіна. Між іншим, якраз тоді, коли з Трампом працював Манафорт - політтехнолог проросійської "Партії регіонів" та Віктора Януковича в Україні.