Глобальний акт Магнітського, Саакашвілі і Дуда: Що західна преса писала про Україну

Як повідомляє Depo.ua, європейські та американські ЗМІ на цьому тижні приділили увагу двом найбільш важливим темам в Україні. Перша - суд над Саакашвілі, а друга - зустріч Порошенка та Дуди. Причому, обговорюючи першу тему ЗМІ продовжували критикувати владу і за тиск на НАБУ. Пік цієї критики прийшовся, звичайно, на минулий тиждень, але на цьому також його вистачало. Окрім цього, були окремі цікаві публікації про хакерську загрозу та права жінок. Так все ж, про що і хто писав?

Про Саакашвілі

Понеділковий суд над Саакашвілі, який завершився рішенням звільнити Міхо з-під варти, значна кількість ЗМІ висвітлювала через призму недільних мітингів опозиції. Нейтральним був Reuters, який у понеділок подав суху картину того, що відбувалося в суді та під судом, надавши інформацію про звільнення Міхо. Так само, як і The Washington Post та ряд інших видань.

Певні висновки зробили в The Associated Press 11-го грудня, текст статті якої наводить The New York Times: "Справа Саакашвілі - поразка Порошенка і прояв страху українських корупціонерів", - йдеться в матеріалі.

Також 11-го грудня німецьке видання Frankfurter Rundschau опублікувало статтю автора Штефана Шолля під назвою "Порошенко грає з власним майбутнім". В матеріалі йдеться, що рішення про звільнення Саакашвілі є наслідком того, що українська влада вирішила не загострювати конфлікт з грузином. Видання акцентує увагу на тому, що у звинувачення влади щодо мети Саакашвілі повалити державний устрій "велика кількість українців не вірить".

"На думку багатьох спостерігачів, Порошенко, повторюючи помилки Януковича, раз в десять збільшив число тих, хто вийшов на вулицю з протестом проти нього. Жителів Києва обурило застосування сльозогінного газу під час затримання Саакашвілі, як свого часу жорстоке застосування гумових кийків проти студентів в 2013 році. Поки українська влада виграла час, випустивши Саакашвілі, - пише автор.

Найбільш жорстка стаття вийшла на Reuters, 12-го грудня під назвою "How Trump can get tough on Ukraine corruption" (Як Трамп може вести жорстку боротьбу з корупцією в Україні). У ній автор Джош Коен вкотре нагадав про незадоволення США, ЄС та навіть МВФ щодо зриву Генпрокуратурою розслідування корупції НАБУ, викриттям її агентів і так далі. "Війна з НАБУ є просто останнім кроком корумпованої старої гвардії України по знищенню реформаторів", - пише автор.

Втім, найбільш жорсткою є пропозиція, озвучена в статті: "Захід повинен бити українських корумпованих політиків та їхніх друзів по тому, що їм дійсно болить - їх гаманцях. Американські та європейські посадовці мають визначити пріоритетність заморожування західних активів корумпованих українських чиновників та їхніх друзів-олігархів. Для цього варто скористатися Глобальним актом Магнітського, який дозволяє адміністрації Трампа скасовувати візи та накладати персональні санкції щодо осіб у будь-якій точці світу, які винні у порушенні прав людини або задіяним у великій корупції.Особливу увагу потрібно приділити керівному складу ГПУ та СБУ", - йдеться в матеріалі.

НАТО і захист прав жінок

У британському The Guardian вийшла стаття акторки Анджеліни Джолі та посла доброї волі ООН Єнса Столтенберга "Чому НАТО має захищати права жінок". У ній йдеться про те, що НАТО, мовляв, може і має вплинути на те, щоб зупинити порушення прав жінок на Донбасі.

"Коли жорстокість вчиняється як акт війни, це розриває родини, спричинює масові переміщення і віддаляє досягнення миру. Хоча сексуальне насильство заборонене міжнародним законом, воно стало тактикою у численних воєнних конфліктах від М'янми до України, від Сирії до Сомалі. Це включає масові згвалтування, сексуальне рабство, згвалтування як форму тортур, етнічні чистки і тероризм. Здебільшого бути жінкою на війні небезпечніше, ніж бути солдатом", - йдеться у статті.

Боротьбу з гендерним насильством вважають одним з ключових питань, які приведуть до миру та безпеки.

Автори впевнені, що НАТО може стати головним захисником прав жінок. Над чітким формулюванням способів, у які альянс боротиметься з сексуальним насильством, Джолі і Столтенберг працюватимуть кілька наступних місяці.

По-перше, гендерні питання стануть частиною програми НАТО. Жінок планують залучати на різні позиції у альянсі, включно з лідерськими.

По-друге, НАТО намагатиметься встановлювати стандарти ведення війни, проводитиме тренінги для військових різних країн із запобігання насильству.

По-третє, тренінги запровадять для звичайних солдат, аби підвищити рівень обізнаності і донести способи протистояння гендерному насильству.

Порошенко та Дуда

Іншою важливою темою була зустріч у Харкові, в середу, президентів України та Польщі. Їй передував вибух польського автобуса неподалік Львова, в суботу. Про це польські ЗМІ написали стримано, так само, як і західні. Щодо зустрічі у Харкові, багато цікавих думок висловила польська преса. "Польське радіо" навело найбільш важливі меседжі.

Зокрема "Gazeta Polska Codziennie" зазначала про продовження діалогу між Порошенком та Дудою. Газета розповідала, що після покладання квітів на Цвинтарі Жертв тоталітаризму у Харкові відбулася зустріч президентів, у ході якої вони поговорили, зокрема, про введену наприкінці квітня українським Інститутом національної пам'яті заборону на проведення пошуку та ексгумацій решток польських жертв війн і конфліктів на території України.

"Dziennik Gazeta Prawna" підкреслила складність цього візиту. Втім, зазначила, що у питанні історичного діалогу обом президентам вдалося зробити невеличкий крок уперед.

Свою оцінку зробила і "Rzeczpospolita".

"Українці просили про збільшення числа поляків у місії ОБСЄ на Донбасі, обговорювалося створення там місії "блакитних шоломів", чому Польща, як непостійний член Радбезу ООН, зможе з 1 січня сприяти. Польща, натомість, запропонувала створення газового інтерконектора, завдяки якому газ зі Свиноуйсьця міг би надходити до України, унезалежнюючи її від російського постачання.​​​​​ Всупереч попереднім очікуванням польської сторони зустріч Анджея Дуди і Петра Порошенка була дуже спокійною і конкретною. Обидва лідери анонсували, що незабаром буде скасовано українську заборону на проведення поляками ексгумацій на Волині.​​​​"

Хакерська атака на енергомережу

Видання The Atlantic опублікувало важливу статтю щодо загрози чергової хакерської атаки на енергомережу, що може відбутися в грудні цього року. The Atlantic нагадує про те, що за кілька днів до Різдва 2015-го хакери вже атакували енергомережу і залишили на кілька годин без світла 225 тисяч клієнтів. А в середині грудня 2016-го хакери вивели з ладу станцію у Києві, розробивши і запустивши шкідливий код.

Як заявив у коментарі для The Atlantic Роберт Лі, очільник компанії Dragos, яка спеціалізується у сфері промислової кібербезпеки, його експерти фіксували незначну вкрай незначну активність тієї хакерської групи, яка була причетна до минулорічної кібератаки на українську енергомережу. Однак, в останні тижні ця активність непропорційно зросла.

Зробити однозначний висновок про те, чим конкретно займаються російські хакери — розвідкою, підготовкою нової атаки чи просто залякуванням теоретичною можливістю нового хаку — американські фахівці наразі не можуть. Але розмірковують, що Росія в теорії може атакувати не тільки Україну, а також у Європі та у всьому світі. А тому уважно стежать за всім, що відбувається

Репортажі

Reuters опублікував цікавий репортаж про життя пенсіонерів на лінії фронту, в Муратовому. В ньому головний акцент робився на тому, що в Україні проживає дуже велика кількість пенсіонерів (16% від загальної кількості населення) і це значно більше, ніж в інших країнах, у яких ведуться бойові дії. І що пенсіонери, особливо на лінії вогню, змушені виживати на малі пенсії. А ще важче тим, хто живе в ОРЛДО - вони змушені ходити за пенсіями на територію України. В матеріалі наголошується, що на Донбасі йдеться також і про гуманітарну кризу, яку потрібно якось вирішувати.

"Минулого тижня Всесвітня продовольча програма ООН заявила, що припинить надання продовольчої допомоги через скорочення ресурсів", - йдеться в статті.

Канадська зброя

Рішення Канади дозволити продаж летальної зброї Україні був позитивно сприйнятий не тільки у нас, але і в самій Канаді. Так, CBC.ca у своїй статті підкреслив, що такий крок ставить "Канаду попереду США, які досі розглядають можливість продажу зброї. Підрядники, які уклали угоду з Україною, повинні будуть подати заявку на експортний дозвіл, який має оцінюватися в кожному конкретному випадку".

Втім, як пише видання, таке рішення буде сприйняте негативно у правозахисників та на Росії.

"До сих пір Канада і США поставляли нелетальну допомогу країні, яка боролася з російськими сепаратистами в двох східних районах з 2014 року. За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру, в України вже є міцна оборонна промисловість, яка займає 77-е місце серед 100 кращих виробників зброї в світі. Країна вже давно зацікавлена ​​в більш складних західних технологіях, таких як протитанкова зброя, артилерійський радар протитанкової батареї і броньовані патрульні машини, такі як американські Humvees", - пише CBC.