Гібридна атака Москви на Кишинів: Чи впорається Санду з парламентським переворотом

Використовючи проросійський ресурс в парламенті, Кремль перекроює законодавчий простір Молдови на свій розсуд зі швидкістю і граціозністю бульдозера. І протидіяти цьому процесу, залишаючись у межах законодавства, Майї Санду буде вкрай непросто

Тарас Паньо

Сумніви щодо того, що Росія так легко погодиться із новим прозахідним курсом Молдови, який було проголошено після перемоги Майї Санду на президентських виборах, виявилися небезпідставними.

Впродовж останнього тижня проросійські сили в парламенті Молдови почали масштабну законотворчу атаку на обрану президентку країни. У цієї атаки є три головних компоненти.

Перший, загалом, цілком сподіваний – це нормативні документи, спрямовані на обмеження повноважень Санду.

Зокрема, йдеться про законопроект, що виводить передає контроль над Службою інформації та безпеки Молдови парламенту країни, виводячи її з-під контролю президента. Про законопроекту багато каже, зокрема, той факт, що від моменту його внесення до парламенту до прийняття в двох читаннях проросійськими соціалістами та партією "Шор" пройшла рівнісінько доба.

Другим елементом блокування прозахідного курсу Санду є законодавче закріплення норм, покликаних утримати інформаційний простір Молдови в "рускомірській" реальності. Для цього парламент Молдови ударним темпом схвалює проект закону про закріплення за російською статусу "мови міжнаціонального спілкування". В разі прийняття всі без винятку держслужбовці Молдови будуть вимушені на вимогу будь-якого громадянина послуговуватися в комунікаціях з ним виключно російською мовою. Паралельно із тим готуються поправки до національного законодавства, які покликані скасувати введену в 2017 році заборону на ретрансляцію більшості програм російськх телеканалів у Молдові. Що, природно, поверне інформаційний простір країни до попереднього стану, в якому медіа-ресурс проросійських політиків був практично невичерпним.

А третім напрямком атаки на прездентку Санду, вочевидь, є прийняття держбюджету Молдови, в якому передбачені істотні корупційні можливості для олігархів, близьких до проросійських соціалістів. Задум тут простий – прийнявши подібний бюджет, партія Додона гарантує собі лояльність з боку прикормлених бізнесменів, які гарантувати їй істотний фінансовий ресурс на наступних виборах. А поступова деградація економіки Молдови, яка відбуватиметься внаслідок високого корупційного навантаження, стане плямою на іміджі прозахідної президентки країни.

У такий спосіб Росія та проросійські сили в Молдові фактично блокують будь-яку можливість як проєвропейського курсу країни, так і економічних реформ. При тому, формально, не порушуючи законодавства. Ну як — майже не порушуючи. Оскільки з точки зору регламенту парламенту Молдови, як і будь-якого іншого, прийняття законів впродовж лічених годин неминуче може бути оскаржене.

А загалом складається враження, що Молдовою займаються у Москві достатньо фахові й небезпечні для Кишинева люди. Які замість традиційної тепер для Кремля скаженої пропаганди ведуть з Санду грамотну й безжалісну політичну гру.

Що може протиставити цій атаці обрана президентка Молдови? Її можливості насправді доволі обмежені. В першу чергу через те, що просто взяти і розпустити парламент країни вона не може. Оскільки в конституції Молдови передбачено чіткий і вичерпний перелік приводів, які дають президентові право на розпуск законодавчого органу. Зокрема, такі можливості зводяться до нездатності парламенту сформувати уряд чи приймати закони впродовж трьох місяців. В реальності у Молдові є проросійський уряд Додона і законодавча діяльність, швидкість якої просто зашкалює.

Тому в арсеналі Санду є Конституційний суд, в якому можна оскаржити антиконституційні — чи прийняті з порушенням процедури — норми. А також народ Молдови, який може висловити своє ставлення до діяльності соціалістів та "шорівців" у парламенті. І обидва цих ресурси Санду, вочевидь, використає — цієї неділі заплановані масштабні вуличні акції,  подача скарги на прийняті додонівською фракцією закони — також справа лічених днів. Певну підтримку Санду може надати її колишній суперник по президентських перегонах, Рено Усатий, який з моменту відкриття проти нього кримінальної справи в Росії став навдивовижу свідомим націоналістом. А також залишки медіа-імперії Влада Плахотнюка, колишнього "господаря" Молдови, "любов" якого з Росією також безповоротно минула.

Втім, в будь-якому випадку, на новообрану президентку Молдови чекає довга і непроста боротьба. Результати якої наразі є цілком непередбачуваними.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ