Газова війна з Росією: Яка надія з'явилась у "Нафтогазу"

Завдяки вдалому збігу обставин, який на Росії вже встигли назвати "вторгненням політики в економіку", Польща та Україна значно посилили свої позиції на переговорах із "Газпромом" стосовно збереження транзиту

Газова війна з Росією: Яка надія з'явила…

До  тристоронніх газових переговорів, які Україна, Росія та ЄС проведуть 19 вересня в Брюсселі, залишається іще цілий тиждень, але всі задіяні сторони давно розпочали активну підготовку до події. Дехто, як от Росія  – вже багато років тому. Втім, про все по порядку.

По мірі завершення 2019 року, разом із яким закінчиться і чинний контракт між "Нафтогазом" та "Газпромом" на транзит російського блакитного палива через територію України, стає зрозумілим, що "Північний потік 2", який, разом із "Турецьким потоком" мав більш-менш повністю перехопити  транспортовані через Україну обсяги газу, банально не буде збудований вчасно.

Чи вступить новий російський газогін у дію через 6-8 місяців, як то припускають російські експерти, чи трохи пізніше, – питання не принципове. А принциповим є той момент, що Росії наразі вигідний максимально короткий, бажано – річний контракт на транзит газу через Україну в обсягах, приблизно рівних теперішнім.

Після чого, маючи можливість перекинути більшу частину газового транзиту на інші газогони, Кремль зможе диктувати Києву будь-які свої побажання як стосовно умов транзиту, так і щодо його вартості. Причому навіть "нульовий варіант", за якого українська ГТС перетворюється на пам’ятник самій собі, за таких умов був би цілком реалістичним.

Тому готуючись до тристоронніх переговорів, керівництво українського "Нафтогазу", вочевидь, ставило собі за мету досягнути максимально можливого – збільшити тривалість контракту. Задля чого явно готувалося до довгої позиційної війни, закачавши в сховища рекордних 19 мільярдів кубометрів газу. Також іще попередній уряд та керівництво "Нафтогазу" підготувалося до анбаундінгу – відокремлення газотранспортної системи України від НАК "Нафтогазу", адже це було однією з передумов укладання нового контракту на транзит газу між Україною та Росією за європейськими правилами.

Втім, всі ці заходи могли дати лише один результат – відтермінування неминучого колапсу української ГТС. Звичайно, навіть зайвий рік чи два її роботи – це немала підтримка для держбюджету, але новий контракт із Росією не міг бути безконечним.

І от в цій доволі похмурій ситуації з’явився помітний промінець надії. Суд Євросоюзу за позовом Польщі у вівторок скасував рішення ЄС від 28 жовтня 2016 року, яке дозволяло "Газпрому" повністю заповнювати власним газом газогін OPAL, який зв'язує перший "Північний потік" з рештою Німеччини.

А іще через добу німецький регулятор Bundesnetzagentur видав розпорядження скоротити прокачку газу через Opal, для подальшого оголошення конкурсу на доступ інших учасників ринку. За оцінками російських експертів, все це може скоротити прокачку "Північним потоком" на 10-12 мільярдів кубометрів блакитного палива на рік.

Подаючи позов, поляки, звичайно, хвилювалися за долю транзиту газу через свою територію. Але завдавши потужного удару по "Північному потоку", істотно збільшили і шанси на збереження української ГТС. Більше того, це рішення цілком може стати прецедентом і для газогону EUGAL, який є сухопутним продовженням "Північного потоку – 2".

Паралельно із цим на Росії виникли проблеми і з будівництвом  "Турецького потоку" через територію Болгарії. По-перше, у Софії різко зіпсувались політичні стосунки з Москвою через спроби пропаганди "русского міра" та шпигунства на болгарській території. А компанії-підрядники, що збиралися будувати відрізок газопроводу між Туреччиною та Сербією, раптом повідомили, що зможуть виконати свої зобов’язання не впродовж 250 днів, як обіцяли раніше, а тільки через 615. Що призвело до оголошення нового конкурсу на будівництво.

Звичайно, на Росії назвали рішення суду ЄС "політично мотивованим". І пообіцяли продовжувати спроби судового оскарження цього рішення. Але ці спроби, безумовно, затягнуться на роки, що дає Україні немалі шанси укласти з "Газпромом" вигідну угоду на декілька років вперед, і виграти достатню кількість часу для того, щоб убезпечити обсяги газового транзиту через українську ГТС. Тепер все впирається в професіоналізм українських учасників перемовин. Всі подарунки долі, які могли для них трапитись, вже трапилися.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook