Газова цукерка для Тимошенко та нові технології, які Росія випробує на виборах в Україні

Тиждень що минає був наповнений українською тематикою в світових ЗМІ. Depo.ua виділяє найцікавіші теми.

ГАЗОВА ФІШКА і ВИБОРИ-2019

Чим ближчі президентські вибори в Україні (31 березня - перший тур), тим частіше топові видання розмірковують на глобальні теми щодо нашої країни та їх власні. Financial Times взагалі вважає, що від результатів українських виборів залежатиме баланс сил в Європі. 

Видання зазначає - не дивлячись на те, що Україна вистояла у війні, навіть втративши частину територій які є під окупацією на Сході, в Криму, економінка стабілізувалася - розслаблятися зарано. Бо результати виборів можуть перекреслити всі успіхи, а також призвести до зсуву на європейському газовому ринку. 

Financial Times нагадує, що до кінця року буде завершена побудова російського газопроводу "Північний потік-2". Через нього Москва збирається щороку перекачувати в Європу до 55 мільярдів кубометрів газу. Після запуску нової труби, Росія може закрити існуючі маршрути транзиту газу через Україну. І через це Київ може втратити близько $3 млрд прибутку на рік. Та ось тут все залежить від того, хто переможе на виборах. Наразі Петро Порошенко та Юлія Тимошенко відстають від коміка Зеленського. З появою нового президента в Україні Москва може  вирішити зберегти транзит через ГТС "Дружба" до Центральної Європи, а також наростити експорт через "Північний потік-2". Це був було б виходом для Тимошенко - тоді б вона теоретично змогла б виконати свою обіцянку скоротити ціни на газ для українських споживачів. "Газпром" таким чином знищить всіх конкурентів і відіб'є в ЄС бажання налагоджувати імпорт скрапленого газу із США та інших країн. Путін зможе гарантувати зростання російської частки на європейському ринку.

Паралельно з цим Financial Times вже зараз помічає, що Захід не демонструє активної підтримки Петра Порошенка, якому вдалося відбити посягання Росії на незалежність України. Президент США Дональд Трамп та Держсекретар Майк Помпео з ним не зустрічалися. Можливо, це означає, що США та ЄС готові змиритися з тією ж Тимошенко на посаді президента. Також журналісти нагадали, що США та ЄС запровадили численні санкції проти Росії, але, мовляв, мало які були справді втілені в життя. А відтік сотень тисяч українців за останні п’ять років може бути сигналом того, що вони відчули байдужість до їхньої країни. Досить суперечливе твердження Financial Times, хочеться підкреслити. 

Загалом видання занепокоєне, що помітна байдужість Заходу викликає занепокоєння. Бо Україна знову може опинитися у сфері впливу Росії. Окрім енергетичної загрози існує й інший момент. Повернення України в російську орбіту означатиме, що Путін знову має сателіта, а країни Балтії та Балкан здригнуться від усвідомлення того, що ЄС та США не готові вступати в конфлікт з Росією. 

Та попри це, на енергетичних ринках відбудеться зсув від дефіциту до перенасищеня. Через це зміниться і баланс сил. Російська залежність від експорту нафти і газу стане ще більшою. Наразі 44% бюджету Росії залежить від продажу енергоносіїв. Європа є найбільшим покупцем і вона зможе вимагати від Росії прийняти верховенство закону і змиритися з незалежністю всіх своїх сусідів.

Financial Times вважає, що замість політики відступу, пасивності і байдужості до результату виборів в Україні Європа і міжнародна спільнота включно з МВФ повинні використати виборчу кампанію для просування реформ.

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ РОСІЇ НА ВИБОРАХ В УКРАЇНІ

Як пише Washington Post, українські вибори стануть для Росії своєрідним випробувальним полігоном для перевірки нових форм втручання. І все заради того, щоб потім використати технології під час президентської кампанії у США в 2020-му. 

Колишній Генеральний секретар НАТО та позаштатний радник Петра Порошенка Андерс Фог Расмуссен заявив, що він розглядає Україну як початкову точку, коли йдеться про іноземне втручання у вибори. "Тому що тут для Росії ставки великі", - зазначив Расмуссен.

Також він додав, що наразі невідомо, які технології Росія використає, але точно можна сказати, що в Москві вигадуватимуть нові й набагато складніші методи. 

Сам Расмуссен керує групою "Альянс демократій", яка створила "Трансатлантичну комісію з цілісності виборів". До її складу входять колишній віце-президент США Джозеф Байден і колишній американський міністр внутрішніх справ Майкл Чертофф. "Альянс демократій" відправить в Україну сім спостерігачів, які будуть працювати на виборах. Головна мета цієї групи полягає в тому, щоб привернути увагу до дезінформації й працювати з приватним сектором для боротьби з розповсюдженням нових технологій ворожої розвідки. 

Расмуссен посилається на нещодавній звіт Міністра закордонних справ Франції, в якому йдеться, що Росія стоїть за 80% акцій розповсюдження дезінформації у Європі. А компанія Microsoft оголосила, що викрила спроби Москви викрасти дані європейських аналітичних центрів. Також існують докази втручання Кремля у вибори в інших країнах, а також використовує пропаганду і маніпуляції.

Є низка моментів, через які нервують західні спостерігачі перед українськими виборами. По-перше, Москва може зламати сервери ЦВК, щоб опублікувати фальшиві результати виборів та посіяти сумніви в легітимності. Таке вже робила проросійська група хакерів "Кіберберкут", яка видалила деякі файли системи підрахунку голосів і оприлюднила приватні електронні листи ЦВК.
По-друге, російські хакери можуть зламати комп’ютерні мережі різних кандидатів чи навіть вивести з ладу телефони, мережі електропередачі і навіть системи контролю польотів. Мета тут проста - підірвати виборчий процес, а уряд України виставити некомпетентним, створити хаос.

До того ж американське видання нагадує, що над Україною нависає загроза російського наступу, яку не варто відкидати. 

ПОЛЬСЬКА НЕНАВИСТЬ ДО УКРАЇНЦІВ

Те, про що багато говорять після приходу до влади ПіС, але в чому досі чимало українців сумніваються - таки реальність. Ставлення поляків до українців погіршилося. Польський Newsweek написав статтю в якій доносить до нас важливий меседж - ненависть до українців у сусідній країні зростає. 

Цікаво, що за останні два роки на 150 випадків зросла кількість злочинів до українців, основою яких була ненависть. Втім, такі дані вважаються заниженими. Польський омбудсмен провів дослідження і з’ясував, що лише 5% жертв повідомляють про напади. Тільки в Малопольському воєводстві громадяни України понад 44 тисяч разів страждали від атак. Простіше кажучи - українці страждають, але рідко йдуть в поліцію. 

Видання наводить позицію прокуратури, де не бачать особливого зростання агресії до інших національностей. Мовляв, злочинність в Польщі зростає загалом, тому не дивно, що більшає кількість нападів через ненависть. А рівень ксенофобських нападів вже протягом багатьох років становить 0,14% від усіх. 

Як пише Newsweek, за статистикою прокуратури можна простежити, що в 2015-му році було зафіксовано 37 атак проти українців, а вже в 2017-му кількість зросла до 190. 

В самій прокуратурі визнають, що їхня статистика занижена, бо люди не звертаються в органи. Часто через те, що проживають у Польщі нелегально. 

Як показало дослідження бюро омбудсмена у Польщі, найчастішою причиною дискримінації в країні стало етнічне чи національне походження. За даними, які наводить Newsweek, на це скаржилися 49% опитаних. У 2015 році було 35% таких атак, а у 2016 – вже 44%. За словами експерта Магдалени Куруш, більше половини українців кажуть, що зараз уникають розмов українською мовою в громадських місцях польських міст. 18% українців зізналися, що мали серйозні проблеми з депресією.