Фатальна помилка ростовського суду: Коли російського хабарника оголосять "українським диверсантом"

Історія з кіровським районним судом, що у російському Ростові-на-Дону, який опублікував вирок про корупцію при постачанні продовольства для російських "іхтамнєтов" у ОРДЛО, чудова в усіх відношеннях.

Починаючи з того, що в сучасній Росії, поліцейській державі, наскрізь просоченій агентами спецслужб, при здійсненні того, що з формальної точки зору є таємною військовою операцією на території чужої країни, підполковнику військового епідеміологічного нагляду комерсанти, що постачають продукти харчування, зобов'язані заносити данину. Щомісячно по 90 тисяч рублів. Не більше і не менше.

Після чого хтось на цього підполковника доносить, він опиняється під слідством, і отримує свій вирок — іще минулого року. Далі суд береться за "рішалу" з промовистим прізвищем Забалуєв, який ці хабарі носив — і теж виносить вирок. Авторства судді Леонарда Шолохова. У якому зазначено, що "у обов'язки обвинувачуваного входили організація та виконання зобов'язань із закупівлі та продажу продовольства та створення необхідного запасу на складі… Продовольство призначалося для відправки у військові частини Збройних сил РФ, що дислокуються на території "ДНР" та "ЛНР".

Далі — більше. У відкритому доступі публікуються дані про те, що продукти відправлялися колоною з "більш ніж 70 машин вантажопідйомністю близько 40 тонн та загальним обсягом понад 1300 тонн". Серед продуктів були мука, консерви і свіжі овочі, а "сумарна вартість продовольства на одне постачання становила понад 130 млн рублів". Це, нагадаємо, в Росії, де вчених звинувачують у держзраді за участь в наукових конференціях за кордоном, а "шпигунство" шиють за художні фотографії "стратегічних мостів". А тут всі знайомі з військовою системою одразу визначають, що йдеться про харчування близько 25 тисяч осіб на місяць. У вироку є покази свідків, які розповідають, як російським водіям доводиться "знімати на кордоні номери з автомобілів" і "ризикуючи життям" їхати в ОРДЛО.

При тому російська бюрократична система, зіткнувшись з цією історією, банально не знає, що робити. Пєсков у відповідь на зацікавлені запитання журналістів заявляє, що "напевно ті, хто писав цей текст, помилилися". Натомість суд, якому ЗМІ також почали задавати питання, реагує іще цікавіше. Там заявляють, що "формулювання вироку взяті з матеріалів справи", зокрема, з показів обвинуваченого. "Ми ж не можемо впливати на його покази" — констатують у суді. Чим, фактично, підтверджують оприлюднену інформацію. Оскільки або ніяких поставок не було, і звинувачений їх вигадав від початку і до кінця. Але в такому випадку його треба не судити, а лікувати від надміру багатої фантазії. Або ж покази звинуваченого суд визнав достовірними — і виніс відповідні рішення.

Фактично, однієї цієї історії достатньо для того, щоби довести наявність, а почасти — і встановити мінімальну кількість російських збройних сил на Донбасі. І судовий вирок колись неминуче стане окремим томом нової судової справи — стосовно війни, розв'язаної путінським режимом.

А зараз на кремлівських пропагандистів чекає непроста робота — якось виплутатися зі всієї цієї історії. Найпростіший варіант — заявити, що все написане на сайті було фейком, розміщеним невідомими хакерами після зламу серверу суду. На користь такого вибору свідчить те, що матеріали справи з сайту суду зникли. Але піти цим шляхом – надто абсурдно навіть для Росії, адже в суді вже визнали достовірність вироку. Тепер доведеться вибудовувати якусь історію з "інформаціною провокацією ворожих спецслужб". Тож "рішалі" Забалуєву тепер не позаздриш. Втім, як і судді Шолохову з Ростова-на-Дону.