Європарламент і Крим: Друзі та вороги для України

23-25 травня держави-члени Європейського Союзу обирають своїх представників до Європейського парламенту.

Українське питання в розрізі виборів піднімалося різними політиками, але воно не стало провідним. Тим не менш, під час виборчого процесу час від часу виникали скандали, причиною яких якраз і став вплив Росії на ряд європейських політиків. Один зі скандалів зокрема виник довкола  Криму: "Europe Elects" (Європа обирає), ресурс, що висвітлює процес виборів до Європарламенту, на одному із зображень позначив тимчасово окупований український півострів як частину Росії.

Відзначимо, що найбільш чітко на проросійських позиціях в країнах ЄС стоять євроскептичні, праві партії, а також ряд лівих партій, зокрема - комуністичні політичні сили.

Враховуючи ситуацію з еміграцію в країни ЄС з країн «третього світу», економічні негаразди в ряді країн євроспільноти, ріст євро скептицизму, сепаратизму, зокрема – в Іспанії, "брекзіт" у Великої Британії, представництво таких партій в майбутньому складі Європарламенту цілком може зрости. Не забуваймо також і про те, що Кремль стоїть за фінансуванням ряду партій, які сповідують євро скептицизм і крайній націоналізм.

Друзі

Найбільш прихильними до України є представники європейських ліберальних партій та "зелені", трохи менше – представники політсил, що входять до Європейської народної партії (EPP).

Зокрема, Вільна демократична партія Німеччини (ВДП) та депутати від цієї політсили в Бундестазі запропонували свій план інтенсифікації Мінського процесу, який полягає у введенні на Донбасі тимчасової міжнародної адміністрації в поєднанні з миротворчою місією (миротворці мають розташуватися вздовж українсько-російського кордону) та європейською поліцейською, яка буде діяти у зв’язці з українськими правоохоронцями.

Не можна не відзначити й депутата Європарламенту від Альянсу 90/Партія Зелених Ребекку Хармс – вона є послідовним союзником України та прихильником санаційного тиску на Росію.

Серед претендентів на потрапляння в новий склад Європарламенту також  бельгійські політики – нинішній лідер парламентської групи «Альянс лібералів та демократів за Європу» Гі Верхофстадт та член неформальної групи «друзів України» у Європарламенті Марк Демесмекер.

Гі Верхофстадт на днях відзначив про загрозу, яка іде від Росії та союзників Путіна в країнах ЄС – Марін Ле Пен (Національний фронт, Франція), Маттео Сальвіні (Рух п’яти зірок, Італія), Найджела Фараджа (Партія брекзіту, Великобританія).

Керівник Асоціації українців в Ірландії Микола Круцик відзначає, що найбільш лояльною до України в цій державі є Лейбористська партія, кандидатами від якої виступають зокрема Алекс Вайт, Шейла Нунан, Домінік Ханніган. До речі, секретарем партії є українка, директор Асоціації українців в Ірландії Юлія Гуман, але вона до Європарламенту не балотується.

В Португалії, за словами керівника Спілки українців у цій країні Павла Садохи, головним другом і лобістом України в піренейській державі є Нуно Мело від Народної партії (Partido Popular), який балотується повторно.

 Нуно Мело

В Австрії Клаудіа Гамон, що очолює список парламентської партії NEOS (Das Neue Österreich und Liberales Forum - "Нова Австрія і Ліберальний форум") на виборах до Європарламенту, також публічно виступила з проукраїнської позиції, відреагувавши на звернення руху #LIBERATECRIMEA.

"NEOS вимагає негайного припинення насильства на сході України та припинення незаконної окупації Криму, що є грубим порушенням міжнародного права. На наше переконання, ні принципи міжнародного права, ні права людини не підлягають обговоренню. Саме тому ми чітко підтримуємо санкції ЄС проти Росії", - цитує європолітика Укрінформ.

Традиційно прихильно до України й деокупації Криму ставляться й політики країн Балтії. Так, за словами керівника Товариства підтримки України в Латвії Тетяни Лазди, тамтешні партії чи не найбільш оперативно відреагували  на звернення від #LIBERATECRIMEA. На розіслані листи з проханням озвучити свою позицію з питань щодо України та Криму станом на цей момент позитивну відповідь з усіх питань такі партії як Нова консервативна партія, Національне об’єднання та KPV.LV  (Кому належить Латвія).

В Польщі за списками партії "Весна" балотуються дві етнічні українки - Лілія Твардош та Оксана Литвиненко, яких можна віднести до друзів України та потенційних лобістів наших інтересів. Литвиненко, зокрема, неодноразово відзначалася публічною підтримкою України, українських об’єднань в Польщі, виступала на захист українських політв’язнів, зокрема – кримчанина Олега Сенцова.

 "Списки Путіна"

Попри те, що з відверто проросійською риторикою поки що виступало небагато кандидатів, що балотуються в Європейський парламент, тим не менш, до «зони ризику» входить чимало політиків та політичних сил, яких було помічено в контактах з Кремлем.

Партію брекзіту, Рух п’яти зірок та Національний фронт ми вже згадували. В цьому ж контексті також варто відзначити Партію Свободи в Нідерландах, Лігу Півночі (Італія), Комуністичну партію Чехії і Моравії, Комуністичну партію та Лівий блок у Португалії, Австрійську партію Свободи, партію «Золотий світанок» в Греції та Компартію цієї країни тощо.

Проросійськими кандидатами до Європарламенту від Іспанії є Мартін Саенс де Інестрійас від умовно правого об'єднання ADÑ (Націонал-демократична партія), а також Марія Еухеніа Родрігес Палоп від лівого об'єднання Unidas Podemos.

«Перші, АDÑ, навіть проводили проросійську маніфестацію під посольством України в Мадриді», - зазначає Іван Вовк, очільник Української патріотичної Асоціації «Воля» в Іспанії.

Потенційно небезпечні для України кандидати можуть бути обрані навіть від традиційних друзів нашої держави – Естонії та Латвії. Так, попри те, що Латвія є однією з тих країн, що послідовно підтримують Україну в її боротьбі з російським агресором і єдиною країною ЄС, що визнала депортацію кримських татар геноцидом, в Європарламенті може бути знову представлений Латвійський союз росіян, в поки що чинному складі парламенту цю силу представляв  Мірославс Мітрофановс.

А естонська консервативна партія EKRE вже проводила консультації з очільницею французького Національного фронту Марін Ле Пен стосовно ймовірного входження партії до правої платформи в наступному складі Європарламенту.

Потенційно найбільшу небезпеку можуть становити депутати від… Німеччини. Саме ця країна має найбільше представництво в ЄП. Більшість представників Німеччини націлені на запуск стратегічно важливого для РФ газогону «Північний потік-2». Навіть представники в цілому дружньої до України ХДС/ХСС не готові змагатися за деокупацію Криму та підтримувати курс нашої держави у ЄС і НАТО. Так, депутат поточного складу Європарламенту Ельмар Брок після початку агресії РФ проти України заявляв, що «Крим уже не повернути» і пропонував Україні обрати нейтральний статус. Соціал-демократична партія – друга за популярністю у ФРН -  має досить помірковані позиції щодо РФ, підтримує будівництво Північного потоку-2 і пом’якшення санкцій проти агресора. Саме «в нетрях» цієї політсили народився так званий «план Штайнмайєра», який полягає в проведенні виборів на Донбасі до введення миротворчої  місії ООН на неконтрольованій Києвом ділянці кордоном між Україною та Росією.  Але головна небезпека – ультраправа «Альтернатива для Німеччини». Саме підтримка цієї партії суттєво зросла порівняно з виборами 2014 року. Також варто згадати ще одну праву партію - «Блакитну партію Німеччини». Наприклад, депутат від неї Маркус Претцель їздив у окупований Крим. А ще ж є Націонал-демократична партія Німеччини, ще одна євроскептична крайньо націоналістична й недружня Україні політсила.

Варто сказати і про країни-сусіди України. І якщо від Румунії варто чекати більш-менш солідарної з Україною позиції, то зі Словаччиною, Угорщиною, Польщею все не так однозначно.

Цілком імовірно, що з антиукраїнською риторикою будуть виступати не тільки кандидати від ультра-правої угорської партії Йоббік, але й від правлячої нині Фідеш, яка ще й посварилася з Європейською народною партією, куди досі входила. Депутати від неї, радше за все, будуть в новому Європарламенті творити одну групу з європейськими націоналістами.

В Словаччині також є чимало політиків – ворогів України й Криму. Зокрема, після тогорічного візиту на окупований півострів в цю когорту потрапили Петер Марчек, Мартіна Шимковічова, а також спікер парламенту від Словацької національної партії Андрей Данко, який хоч і не їздив у Крим, але публічно захищав місцевих проросійських депутатів і активно розвиває контакти з однією з організаторів незаконної анексії Криму та агресії на Донбасі Валентиною Матвієнко – спікером Ради Федерації РФ.

Також потенційну загрозу для нас становлять кандидати від таких сил як «Котлеба – Народна партія наша Словаччина», Комуністична партія тощо.

Щодо Польщі, то тут з проросійських позицій мало хто наважується виступати. Ключові партії, як от «Громадянська платформа» та «Право і справедливість» підтримують санкції проти РФ, звільнення Криму, курс України в ЄС і НАТО. Хоча при цьому польські політики, особливо – від правих сил, останні роки глибоко зайшли в «антибандерівську риторику», створюючи Україні проблеми через різне трактування історії взаємостосунків поляків та українців.

Втім, є все таки одна відверто українофобська сила, що іде до Європарламенту. Це – Конфедерація КОРВІН Браун Лірой націоналісти.

Її очолює Януш Корвін-Мікке, донедавна депутат Європарламенту, який їздив у окупований Крим. Серед кандидатів від партії також є екс-громадянка України з ОРДЛО Лілія Мошечкова, яку підозрюють в симпатіях до ДНР-ЛНР, і яку підловили на співпраці з проросійськими медіа та поїздками в окупований Крим. Також цей список доповнює ще один виходець з України Володимир Осадчий – він також відомий антиукраїнськими діями та співпрацею з російськими структурами.

Звичайно, далеко не очевидно, що репрезентанти даних політсил, якщо потраплять до Європарламенту, автоматично будуть просувати проросійський порядок денний. Тому, за словами керівника Кримськотатарського ресурсного центра Ескендера Барієва, активісти міжнародного руху #LIBERATECRIMEA і після виборів будуть вести комунікацію з майбутнім складом Європарламенту стосовно питань підтримки України та деокупації Криму. Також, за словами Барієва, активісти будуть реагувати на всі антиукраїнські висловлювання і дії.

Напередодні виборів у Європарламент деякі найбільш токсичні політики вже отримали через свої сторінки в соціальних мережах символічні «чорні мітки».

 

Довідка:

На виборах у Європарламент буде обраним 751 депутат від 28 країн. Великобританія також бере участь в цих виборах попри брекзіт. Депутатські квоти розподіляються між країнами пропорційно до їх населення. У виборах беруть участь національні партії, а також незалежні депутати.

Країни в Європарламенті будуть представлені в наступній кількості:

Підготували

Міжнародний рух за деокупацію Криму і солідарність з кримськотатарським народом #LIBERATECRIMEA проводить кампанію "Європарламент/ Кандидати, скажіть: чий Крим?" у країнах ЄС. Тож Антипутінський інформаційний фронт, Центр зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова, що входить до #LIBERATECRIMEA, спільно з Кримськотатарським ресурсним центром, провели аналіз, хто є ворогами України й Криму, а хто - друзями Путіна під час поточних виборів до Європейського Парламенту.

Попередньо активісти руху в ряді країн ЄС направили запити до політичних партій, що беруть участь у виборах, пропонуючи дати відповіді на наступні питання:

Чи буде партія підтримувати деокупацію Криму?

Чи підтримуватиме відновлення територіальної цілісності України?

Чи підтримуватиме продовження санкцій проти Російської Федерації?

Яка позиція партії щодо захисту прав людини в Криму?

Яка позиція партії щодо захисту колективних прав кримськотатарського народу?

В результаті аналізу та комунікації з політичними партіями можна говорити про наступне: