ЄС вимушений вступати у війну з Путіним. Першу кібернетичну

За хакерською атакою на комп'ютери Ради безпеки Нідерландів, яка відбулася напередодні звіту щодо обставин катастрофи літака MH17 восени минулого року, стояли російські спецслужби.

До цього висновку прийшла не СБУ, не українські журналісти і навіть не вічно вороже ЦРУ.

Такі дані містить звіт Федеральної служби захисту конституції Німеччини під назвою „Керовані спецслужбами електронні атаки Росії”. За даними німців, атаку провела група Pawn Storm. Яку давно і міцно вважають чи то тісно пов’язаною з ФСБ – чи то просто підрозділом російської спецслужби з романтичною хакерською назвою. Для зовнішнього використання, так би мовити.

Хлопці старанно працюють на благо ФСБ з 2004 року, здійснюючи дедалі вигадливіші атаки на урядові установи, ЗМІ та окремих політичних та громадянських активістів – в тому числі, і в Україні. Використовують все – від злому „брутал форсом” (перебором паролів) – до хитрих і нетривіальних фішингових заморочок, за допомогою яких хакери видурюють потрібну інформацію в довірливих користувачів. Німці могли познайомитись з цією групою, коли вона зламала мережу ХДС.

Власне, нічого дивного в факті такої атаки немає. Володимир Володимирович хотів встигнути підготуватись до того, що скаже слідство у справі про „Боїнг”. І навіть якщо російським хакерам вдалось йому у цьому перислужитись, то складно сказати, як саме це йому допомогло.

Важливо інше. Судячи з усього, для встановлення винних нідерландському королівству знадобилась допомога німецьких сусідів – і разом вони зуміли впоратись з аналізом атаки аж за півроку. Що не викликає шаленого захвату оперативністю, якщо чесно.

В наших європейських друзів протидія російській кіберагресії вийшла майже такою ж епічною, як і в України – яка факт хакерської атаки на енергосистему розслідувала впродовж чотирьох місяців. І, схоже, не без допомоги американських експертів.

І все це означає одну просту річ. ЄС буде вимушений витратити чималу – щоб не сказати гігантську – суму грошей як на вдосконалення систем безпеки, так і на тренування відповідних підрозділів спецслужб, здатних моніторити і в реальному часі протистояти бодай найнахабнішим атакам на критично важливі інформаційні мережі. В іншому разі таємниць від Володимира Путіна у них не буде. Як не буде впевненості і у тому, що якогось гіпотетичного дня не зупиниться робота літаків, банків чи енергетичної системи.

Приклад США, які вимушені протистояти як російським, так і китайським хакерам, демонструє, що це цілком можливо.

Звичайно, хакери успішно проникли, приміром, на сервери Демократичної партії – про що господарі довідались тільки під час планової ревізії безпеки. Втім, у даному випадку трапився все-таки не „злам” держустанови, а проникнення в мережу політичної партії. Претендентка на посаду президента від якої свого часу прославилась тим, що займаючи посаду держсекретаря, тримала всю службову переписку на домашньому мейл-сервері. Тому тут, звичайно, можливі самі різні варіанти. Хоча ходять чутки, що „підламали” не тільки демократів, але й республіканців.

В будь-якому разі, легкі й ефектні злами серверів, приміром, Пентагону чи ЦРУ трапляються останнім часом переважно у голлівудських фільмах. Що свідчить про можливість реально протидіяти хакерській загрозі. Якщо не вдавати, звичайно, що її не існує.