Мовчання Путіна і "душка" Трамп : Хто і як вітав Зеленського з перемогою

І без того ефектна перемога Володимира Зеленського впродовж ночі була доповнена додатковими барвами. Вже за дві години після закриття дільниць шоумена почали вітати з обранням на високу посаду. Впродовж кількох годин з Зеленським поспілкувалися польський колега Анджей Дуда та президент Франції Еммануель Макрон. Кількість посольств, які зателефонували до штабу (де й без того було помічено чимало західних дипломатів) перевищила десяток. Вишенькою на торті, вочевидь, можна вважати опівнічне вітання від президента США, яке стало несподіванкою фактично для всіх в Україні.

Далі були вітання Джастіна Трюдо і Нікола Пашиняна, Єнса Столтенберга та півдесятка західних зовнішньополітичних відомств. Вже вранці Дональд Туск та Жан-Клод Юнкер приєдналися до привітань - і пообіцяли "міцну підтримку України на шляху реформ з боку Європейського союзу".

Трохи довшу паузу витримала фрау Меркель - чи то німецька бюрократія працює дещо повільніше, ніж експресивний французький президент, чи то давні й добрі стосунки з Петром Олексійовичем таки заважали канцлерці поспішати з вітаннями. Втім, сьогодні до обіду відповідний текст - разом із обіцянкою підтримки та запрошенням відвідати Берлін - вже був на сайті канцлера Німеччини.

Таке швидке й радикальне визнання нового президента України є наслідком збігу багатьох обставин. І колосальної електоральної переваги Зеленського, і практично бездоганно проведених виборів, у прозорості яких не засумнівався ніхто, окрім російських ЗМІ, і, не в останню чергу, заяви Петра Порошенка, який достойно сприйняв власну поразку і запропонував свою допомогу переможцеві. Що виглядало фактично гарантією мирної і безпроблемної передачі влади в країні.

Натомість вітання "з-за порєбріка" звучали цю добу якось вкрай скупо. Володимир Путін скромно промовчав, натомість прем'єр-міністр Росії Дмитро Медвєдєв прочитав переможцю українських президентських перегонів коротку лекцію про те, що йому варто "зрозуміти глибинну цінність стосунків" між росіянами та українцями. Додавши, втім, що у нього "немає ілюзій" стосовно того, яку риторику використовуватиме Зеленський.

Окрім достатньо принизливого повчання від цього "титана духу", Москва запропонувала Зеленському ще й "вітання від Януковича" - без сумніву, також написане в Кремлі, оскільки немалий відсоток слів з цього документу живому Віктору Федоровичу, здається, не знайомі. Складно сказати, якою була мета цього вітання - принизити Порошенка, Зеленського чи Україну загалом, але "помста" вийшла доволі-таки жалюгідною. Надійшли Зеленському вітання й від таких своєрідних постатей, як президенти Білорусі Олександр Лукашенко та Молдови - Ігор Додон.

А загалом, дипломатичні вітання майбутньому президентові України наштовхують на кілька нескладних висновків. Перший із них полягає в тому, що Захід обіцяв підтримку України незалежно від того, хто займе Банкову - і цю обіцянку чесно спробує виконати. Хіба що зіткнеться з надто вже запеклим опором нового українського очільника.

Другий момент полягає в тому, що у Кремлі, здається, наразі банально не знають, як розпочинати діалог із Зеленським. Можна припустити, що шоумен є дійсно незручною для них фігурою. З ще більш незручними для Кремля знайомствами і зв'язками. А можна висловити здогад, що в Росії так само не впевнені в подальших діях нашого майбутнього президента, як і в Україні. Побоюючись того, що Зеленський зіграє свою політичну партію в стилі необмеженого популізму - і куди його заведе подібний підхід, всі можуть тільки дуже приблизно здогадуватись.

Можна навіть вибудувати конспіративну теорію про те, що обпікшись зі "святкуванням перемоги Трампа", перемогу "таємного агента" Зеленського святкувати просто бояться - щоб не поставити його у відверто незручне становище. Але факт залишається єдиним - наразі Захід далеко оптимістимістичніше сприйняв перемогу Зеленського, аніж це зробили у Москві. Хоча й питомо "пострадянські" лідери на кшталт Лукашенка теж побачили в постаті Володимира Олександровича щось невловимо близьке.