"Духовник" Поклонської і кривдник Собчак: Що за лідер "ополченців" збирається скинути Путіна

Сам схіігумен – в миру Микола Романов – герой, в чомусь характерний для путінського суспільства. В молодості, ще за СРСР, Сергій працював у міліції, а потім сидів у тюрмі за ДТП, що призвело до загибелі людини, розкрадання державного майна та вбивство з розбоєм. Потім – вступив до духовної семінарії та взявся будувати монастирі. Власне, Середньоуральський жіночий монастир – переважно його проєкт.

Окрім ікон, у монастирі висять портрети Йосипа Сталіна та тезки самого схіігумена – останнього російського імператора. Мережею гуляють розповіді вихованців монастиря про дикі порядки і численні випадки насильства, яке щодо них застосовували. Кілька у ЗМІ розповідали про обряди екзорцизму, які проводить Романов. Під час ритуалів жінки, чоловіки та діти могли падати на підлогу та битися в істериці. 

Втім, останній скандал навколо його постаті розгорнувся після неприйтяття Сергієм карантинних заходів через поширення COVID-19. Схіігумен закликав "служити по-старому, без дезінфекції та протирання". "Як може Христос, переможець смерті, передавати смерть?" – запитував він на проповіді. Далі – вдавався до жорсткої критики вакцинації та обіцяв "муки та смерть" після неї.

Сергій вважає, що світове правління "дає вказівки Путіну та патріарху Кирилу для розвалу Росії та церкви". А "через нагнітання жаху перед другою та третьою хвилею коронавірусу хочуть у першу чергу поставити армії і флоту через вакцинацію мікрочіп, щоб усіх загнати у стійло".

Через такі позиції ще у червні місцевий Центр з боротьби з екстремізмом порушив проти чоловіка карну справу "За підбурювання до ненависті та ворожнечі та приниження людської гідності". Духовне начальство заборонило Сергію залишати територію скита і проводити служби. 

Втім, Сергій не дослухався і, заручившись підтримкою казаків, захопив монастир. Його настоятелька залишила обитель, а казаки організували навколо монастиря охорону.  17 червня туди навідалися ФСБ разом з поліцією, яка не виявила порушень. Гості поспілкувалися с казаками, але ті не залишили своєї вахти (хоча офіційні місцеві казачі структури участь у бунті спростували). Сам Сергій заявив, що з монастиря не піде, хіба що "Кирилу доведеться його брати штурмом". У свою чергу, силовики заявили, що поки штурмувати установу не збираються. 

27 червня навколо монастиря розгорнувся ще один скандал: російська телеведуча Ксенія Собчак заявила, що приїхала знімати сюжет про монастир однак там на знімальну групу напали та побили. Сама Собчак знімає фільм про Романова. 

"Двох людей побили. Камеру розбили. Мене штовхнули так, що я впала, і тримали, доки били Єрженкова", – написала телеведуча у телеграм-каналі.

3 липня схіігумена взагалі позбавили сану, але віз і нині там. Навіть більше, Романов записав ролик, де закликав  зібрати народний помісний собор, перед яким "мають стати зрадники батьківщини – Путін та його оточення, що веде країну шляхом цифровізації". 

"Не можна допустити, щоб ця зграя розтерзала Росію і найближчі народи. Ми об'єднуємося у народне "ополчення" (...) Всі зрадники будуть знищені небесним градом. У них є час скласти повноваження і покаятися", – наголосив Романов.

Дилема Путіна

Ситуація вочевидь почала непокоїти російську владну еліту. В Держдумі, зокрема, запропонували перевіряти майбутніх священників на судимість та психічні відхилення. У Путіна відреагували прогнозовано – мовляв, у Кремлі за подіями у монастирі "не стежать". 

Власне, реакція така сама, як і у справі якутського шамана Олександра Габишева, що йшов до Москви "вбити Путіна" , і якого зрештою запроторили до психіатричної лікарні. Тоді Пєсков також коментував, що Кремль не в курсі і такі справи "не можуть бути прерогативою".

Але ситуація з Сергієм складніша – треба або терпіти, як він збере народне "ополчення" (а він здатен) і слухати тиради про "зрадника батьківщини Путіна", що може обернутися іміджевими втратами для російського лідера, бо через постійне промивання мізків, зокрема, проти США, чимало росіян вірять, зокрема, в історію з чіпуванням. Або йти на штурм – а це може бути гучною та некрасивою історією. Тим паче, що, по-перше, у Сергія чимало прихильників, в тому числі, серед російської "еліти". Наприклад, схіігумена підтримала акторка Феодосієва-Шукшина. Жінка зізналася, що "зраділа, що про це хоч хтось говорить, і це слово – як живильний ковток свіжої надії та свіжого повітря, який необхідний російським православним".  

По-друге ж, фігура Романова – авторизована і, можна сказати, випестувана Кремлем. Так, після анексії Криму на запрошення Сергія Аксьонова у липні 2014-го він приїхав на вкрадений півострів, об прочитати млитву за мир. Преса наполегливо називає Романова "духовником Поклонської", хоча сама вона інформацію спростовує, лишень погоджується, що Романов – "хороша людина".  Схоже, доволі зблизилися вони на фоні обожнювання Миколи II та протестів проти демонстрації картини "Матільда". 

Тож, мабуть, Кремлю не хотілося б аж надто багато уваги привертати до справи схіігумена, що неодмінно трапилося б у разі його ліквідації чи навіть арешту.  

При цьому історія, що межує з абсурдом, є доволі показовою для Росії. Адже "скрєпи", що десятиліттями вживлялися у мозок росіян політиками та ЗМІ країни, набувають форм настільки чудернацьких, що зрештою, можуть розігнутися та спрямувати своє вістря прямо на Кремль. І хай схіігумена таки вдасться вгомонити, з такими історіями російській владі доведеться зіштовхнутися ще не раз. А ще, в країні, де опозиція приручена, а рештки відносно вільних у помислах громадян влада вперто і наполегливо кидає за грати,  єдиною альтернативою можуть залишитися історії про "світову змову".  І втомленим від єдиної державної позиції громадянам доведеться йти хоча б за такими "дисидентами".