"Я не хочу про...ти вибори Байдену!": Як Трамп робить собі рейтинги за допомогою України та Китаю

До президентських виборів у США залишається півроку і це не може не відобразитись на політичному кліматі у країні. На тлі не надто приємних для Дональда Трампа соціологічних даних, оприлюднених в останні два тижні, чинний президент США, за чутками, навіть влаштував колоритну істерику співробітникам свого виборчого штабу та його керівнику Бреду Парскейлу. Апофеозом якої став крик Трампа: "Я не хочу про...ти вибори Байдену!".

Хоча шанси на подібний результат виборчої баталії продовжують зростати. Особливо після того, як чинний президент США у телезверненнях до нації вносить свій посильний внесок у справу боротьби з коронавірусом. Пропонуючи, наприклад, приймати всередину дезінфікуючі розчини (після чого лікарям доводиться переконувати затятих прихильників Трампа відмовитись від ідеї пити відбілювачі чи ізопропиловий спирт). Після чого керівник Національного комітету Республіканської партії МакДеніел змушена делікатно повідомляти президентові, що його участь у щоденних брифінгах "не кращим чином відображається на виборчих перспективах". І дуже настійливо просити його скоротити кількість публічних виступів.

За подібних умов штаб Трампа змушений йти на нестандартні кроки. Ну, себто нестандартні для традиційних політиків – але фактично тривіальні для Трампа. Стратегій виходу із ситуації, схоже, було обрано дві. Обидві вони - не те, щоби надто нові та несподівані.

Перша полягає в активній комунікаційній кампанії зі звинуваченнями Китаю у приховуванні інформації про початкові стадії епідемії коронавірусу. Що дуже схоже на правду, до речі. А також в тому, що вірус чи то був штучно сконструйований у китайській лабораторії, чи то ненароком почав із неї своє поширення внаслідок необережності експериментаторів. Що видається фантастикою, суперечить даним американських спецслужб, але все рівно може сподобатися електорату Трампа. На реалізацію цією стратегії наразі активно працює очільник Держдепу Майк Помпео. Який учора з достойною дипломата гнучкістю заявив, що, з одного боку, "кращі експерти досі думають, що це (коронавірус – ред.) було зроблено людиною. У мене немає причин не вірити цьому". Але, з іншого боку, коли журналіст зазначив, що висновки спецслужб США свідчать про інше, Помпео так само легко погодився: "Я бачив, що говорить розвідувальне співтовариство. У мене немає підстав вважати, що вони помилилися".

А інша стратегічна лінія полягає в активному обговоренні "злочинів американських демократів". В списку яких – "цькування" співробітників виборчого штабу Трампа перед минулими виборами та невдовзі після них.

Ну і класична вже історія про те, що Майдан був маніпуляцією "світової закуліси", Сороса та Барака Обами, а український уряд втручався у вибори в США на боці Демпартії. Оскільки жодних нових даних в цій прикрій для нас історії за останні місяці не з'явилося, то все, що зміг запропонувати поважній публіці штаб Трампа – це повторна трансляція фільму Майкла Капуто "Український обман. Імпічмент. Гроші Байдена. Масові вбивства" на телеканалі One America News. Власне, фільм там вже одного разу показували – іще в кінці січня. Відмінність полягає в тому, що цього разу його показ анонсував сам Дональд Трамп в твіттері. Іще однією знаменною рисою кіношедевру про "грузинських найманців, що вбивали учасників протесту на Майдані" є той факт, що його російськомовна версія з'явилася у вільному доступі швидше за англомовну.

Про що свідчить подібний крок президента США? Перш за все - про те, що в нього та його виборчого штабу скінчилися свіжі ідеї. Фейк, який не спрацював першого разу, навряд чи спрацює вдруге. Другий нюанс полягає в тому, що Трамп, котрий йшов до президентства під лозунгами дистанціювання Америки від світових проблем і економічного відродження країни з відмовою від "політиканства", тепер сподівається потрапити на другий термін завдяки уявній боротьбі із внутрішніми і зовнішніми "загрозами".

Все це можна було б тихо проігнорувати як черговий епізод політичної боротьби, до якої Україна не має особливого стосунку. І який, скоріше за все, не призведе до подальшого погіршення стосунків між Україною та США. Той же Трамп навіть посла до України таки призначив, явно дистанціюючи реальні дипломатичні стосунки від політичних фокусів.

Реальна проблема може сплисти у випадку, коли черговий український політичний авантюрист спробує втрутитися в усю цю історію, підкинувши Трампу "свіжих фактів" стосовно уявних злочинів Байдена чи то проти України, чи то проти народу США за участю "українського фактора". Зважаючи на збільшення градусу політичного протистояння в США, подібний варіант розвитку подій є абсолютно не виключеним.