Дивна Генасамблея: Коралові рифи під ударами Китаю і страх Путіна

Ювілейна сесія Генасамблеї ООН продемонструвала, що попри всі виклики, які постали перед організацією, шанс на її реформи практично відсутній. ООН так і залишиться дискусійним клубом, де світові лідери різного степеню адекватності користуються можливістю потрапити в центр уваги преси. До реальної міжнародної політики все це має мало стосунку

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Дивна Генасамблея: Коралові рифи під уда…

75-сесія Генеральної асамблеї ООН була пронизана карантинною екзотикою. Хоча б тому, що на її знакову трибуну в реалі піднявся тільки генсек ООН Антоніу Гутерріш. Всі інші 119 представників різних держав та міжнародних організацій обмежилися тим, що надіслали коротенькі відеозвернення.

Оскільки сесія була присвячена річниці створення організації, то практично всі промовці якось згадували 1945 рік, і завершення Другої світової, яке, до слова, і було потужним стимулом створити щось на кшталт ООН.

Згадували, звичайно, дуже по-різному. Приміром, Володимир Зеленський розповідав, що заснування ООН "стало символом того, що людство повинно було засвоїти трагічний урок Другої світової війни, однак окупація Криму та озброєна російська агресія на Донбасі свідчать про те, що цей урок не засвоєний". А, приміром, Сергій Лавров впродовж 20 хвилин розповідав, що "головний урок" Другої світової полягає в тому, що "не можна принижувати роль народів, які перемогли фашизм". Навіть якщо один із тих народів створив свою убогу й недолугу копію кривавого "тисячолітнього Рейху", і розв'язав нову війну в Європі.

Втім, і Зеленський і Лавров були "на розігріві" в ключових спікерів. Якими сподівано стали Дональд Трамп та Володимир Путін. Для першого виступ на Генасамблеї виконував дві очевидні ролі. По-перше, Трамп скористався ним, як можливістю зайнятися власною передвиборною агітацією. Він розповів, що під його мудрим керівництвом за три роки Сполучені Штати "збудували найбільшу економіку в світі і створили найкращу армію". Всього цього до приходу Трампа у США, вочевидь, не було. Після подібної заяви розповіді про те, що Трамп покращив стосунки з країнами Центральної Америки, забезпечив ліквідацію лідера "Ісламської держави" Абу Бакра аль-Багдаді, примирення Сербії з Косово, а також виведення американських військ з Афганістану, вже виглядали як дрібні риси до портрету генія сучасності.

Іншим магістральним напрямком недовгої промови Трампа була лінія на звинувачення Китаю в усіх смертних гріхах. Перелік яких у промові Трампа зайняв хвилини зо дві. Починаючи з того, що "ми повинні притягти до відповідальності країну, яка випустила цю чуму (коронавірус — ред.) в світ, - Китай!" І продовжуючи тим, що "Китай скидає мільйони і мільйони тонн пластику в Світовий океан... викидає в атмосферу більше отруйної ртуті, ніж будь-яка країна в світі... китайські викиди СО2 в два рази перевищують викиди США" - і так далі. Аж до знищення Китаєм коралових рифів.

Нічого вартого уваги як про нинішню роль ООН у світовій політиці, так і про можливості цю роль змінити, президент США не сказав.

Небагато чим відрізнялася і промова його російського колеги. Який старанно розповідав про успіхи російських виробників вакцини. І навіть пропонував персоналу ООН безкоштовну вакцинацію продуктом російської науки. Черги охочих записатися на вакцинацію після його виступу, щоправда, не спостерігалося — але то подробиці. А "світовим злом" для Володимиру Путна виступив не Китай, а система санкцій. Скасування яких могло б, на думку російського президента, подолати істотну частину негативних економічних наслідків пандемії. Ні більше, ні менше.

Втім, на відміну від Трампа, одну пропозицію стосовно майбутнього ООН Путін все-таки подав. І полягала вона в тому, що право вето Росії в Радбезі ООН необхідно зберегти. Ну, не тільки Росії, звичайно, а всіх "п'яти ядерних держав-переможниць у Другій світовій війні". Оскільки це право "і сьогодні відображає реальний військово-політичний баланс". І взагалі — служить "ключовою ланкою системи глобального управління, чого не можна забезпечити без збереження права вето постійних членів Радбезу".

Власне кажучи, це і все, що слід знати про ймовірні реформи в ООН та підвищення ефективності її діяльності. Без рішення Радбезу вплинути на перебіг навіть найбільш локальних конфліктів шляхом розміщення миротворців ООН не може. Наявність права вето у всіх постійних членів ООН призводить до блокування подібного рішення, напевно, у трьох чвертях випадків. В тому числі — і у випадку з Донбасом. І, судячи з заяви Путіна, та відсутності масової опозиції до подібних заяв, цю ситуацію буде збережено. А політичний дискусійний клуб під назвою Генасамблея продовжить свою роботу. Забезпечуючи доступ лідерів країн-учасників до світових ЗМІ.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme