Динозаври проти Цукерберга: Чому сенатори виставили себе дурнями по "Фейсбуку"

У вівторок засновник і гендиректор компанії "Фейсбук" Марк Цукерберг сидів за столиком в Сенаті США і відповідав на питання 44 сенаторів. Це були слухання Юридичного комітету Сенату і сенатського Комітету з торгівлі, темою яких був витік персональних даних користувачів соцмережі, який призвів до того, що дані близько 87 мільйонів чоловік потрапили без їхнього відома в розпорядження британської компанії Cambridge Analytica. Вона надавала послуги передвиборчому штабу Дональда Трампа для роботи з ймовірними прихильниками на виборах 2016 року. Цей скандал, разом із ранішніми звинуваченнями щодо розповсюдження російськими ботофермами фейків у "Фейсбук" коштував Цукербергу $65 млрд разом з судовими позовами від інвесторів.

Цукерберг взяв на себе відповідальність за витік даних і за те, що соцмережа могла використовуватися для поширення "фальшивих новин" і розпалювання ненависті, в тому числі під час політичних кампаній.

Наслідком скандалу стало те, що в США активніше заговорили про регулювання соцмережі. На слуханнях очікувалося щось особливе, бо питання ставила еліта США.

Втім, вийшло дуже смішно.

"Чому я раптом бачу шоколадні оголошення по всьому "Фейсбуку"? У мене справді так багато друзів, як мені здається? Чи може "Фейсбук" стежити за електронними листами, які я відправляю через WhatsApp?".

"Як ви підтримуєте бізнес-модель, в якій користувачі не платять за ваш сервіс?", - запитав Оррін Хетч у Цукерберга на ранній стадії слухання.

"Сенатор, ми демонструємо рекламу", - відповів засновник соцмережі.

Інший сенатор Дік Дурбін намагався продемонструвати права користувачів на недоторканість особистого життя: "Не могли б ви поділитися з нами назвою готелю, в якому ви зупинилися минулої ночі?" - запитав він. "Якби ви послали когось на цьому тижні, не могли б ви поділитися з нами іменами людей, яких ви послали?". Цукерберг логічно відповідав на подібні закиди, що у соцмережі люди самі вирішують, що їм публікувати, а що ні. Також вони визначають приватність публікацій - як їх бачитимуть друзі та "чужі".

Подібна картина одразу давала зрозуміти, що завданням сенаторів було максимальне охоплення проблематики "Фейсбука". Вони не концентрувалися на складних для сприйняття темах - суто на витіку та конфіденційності даних. Можливо тому, що самі не зовсім розуміються на процесах функціонування соцмережі, як і їх чисельні помічники. Цукерберга допитували справжні динозаври. Середній вік законодавців на слуханні був 62 роки, а вік голів та членів двох комітетів Сенату взагалі сягнув до 80.

А можливо, вони робили це свідомо, намагаючись за 5 хвилин, які давалися кожному із них, поставити запитання, що найбільше цікавлять звичайного обивателя. Орієнтовано це було на людей, які звісно ж не читають до кінця договір користувача, коли реєструються чи працюють в соцережі. До речі, про те, що люди не знають своїх прав, обов'язків та того, що відбувається з їхніми даними, також говорили Цукербергу. Але такі питання орієнтовані більше на совість, бо кожен громадянин свідомо погоджується з умовами не читавши їх і тут Цукерберг точно нічого не порушував.

Регулювання "Фейсбук"

Заплутані і поверхневі запитання наштовхували на думку, що Конгресу буде дуже важко регулювати "Фейсбук". Але були на слуханнях і серйозні речі. Наприклад, сенатор Емі Клобучар разом з Джоном Маккейном та Марком Уорнером розробила Закон про чесні оголошення (рекламу), який був висунутий в жовтні минулого року. Він покликаний встановити нові правила щодо політичних оголошень, а також ідею змусити компанії повідомити користувачів про порушення даних протягом 72 годин. Сенатор Річард Блюменталь обговорив Закон про згоду - нове законодавство, яке поставило б обмеження на збір даних "Фейсбук".

В Цукерберга питали, що він рекомендує для того, щоб вирішити проблему Cambridge Analytica та чи презентує він якісь зміни в правилах.

Засновник "Фейсбук" намагався пояснити, що виступає за регулювання соцмережі, але залежно від специфіки. Цукерберг говорив, що його співробітники повернуться до законодавців з подробицями і визнав, що "Фейсбук" раніше недооцінив широту своєї відповідальності, але хоче зробити все краще.

Втім, на питання, чи може він гарантувати, що історія із використанням соцмережі як інструменту із втручання у вибори не повториться, Цукерберг відповів негативно: "Ні, я не можу гарантувати це, оскільки у нас йде гонка озброєнь. Поки будуть існувати люди на Росії, робота яких полягає у втручанні у вибори - це буде довготривалий конфлікт", - сказав він.

Загалом у законодавців є варіанти для жорсткого регулювання соцмережі. Наприклад, звернутися до європейського досвіду.

25 травня в Європі запрацює положення про спільний захист даних. Новий закон про конфіденційність, покликаний забезпечити користувачам знання і розуміння того, які дані збирають про них компанії і їхню згоду на їх спільне використання. Закон вимагає, щоб компанії були прозорими щодо інформації, яку вони збирають. Особи отримують право доступ до всіх своїх особистих даних, контролюють доступ і їхнє використання та навіть можуть видаляти будь-яку інформацію.

Закон поставить конфіденційність і захист даних в центр розробки технологій. Він захищає 28 країн-членів Європейського Союзу, незалежно від того, де дані обробляються або де знаходиться штаб-квартира компанії. Іншими словами, будь-яка компанія або організація в світі, включаючи банки, університети, соціальні мережі, технічні платформи і видавці, які будуть мати справу з даними європейських громадян, повинні будуть дотримуватися правил.

У США обговорювали питання великих штрафів від Федеральної торгової комісії, яка вивчає можливе зловживання особистою інформацією в скандалі з Cambridge Analytica. Йдеться про те, чи порушив "Фейсбук" Указ про згоду 2011 року. Мовляв, соцмережа могла обдурити користувачів щодо забезпечення їх конфіденційності. Називалася навіть сума можливого покарання - $40 тис. на день за кожного користувача з 87 млн. Хоча, це тривала судова тяганина і шанси "Фейсбука" на виграш досить високі.

Окрім цього, обговорювався навіть перегляд федерального закону, що гарантує відсутність відповідальності платформ за розміщену на них інформацію та правки у законодавство на рівні штатів. Обговорюються зміни в законодавство щодо конфіденційності та прозорості. Наприклад, у листопаді каліфорнійські виборці також отримають можливість голосувати на проміжних виборах за Законом про конфіденційність в Каліфорнії. Ця ініціатива з проведення голосування зажадає від компаній розкривати, яку інформацію вони збирають, а також дасть людям право повідомляти компаніям, що вони можуть і не можуть робити з їх даними. "Фейсбук", "Гугл" та кілька інших компаній виступають проти.

Що буде далі

Марку Цукербергу буде дуже важко відстояти свою позицію. І навіть співпраця "Фейсбука" зі слідством у справі "російського сліду" навряд чи вбереже компанію і соцмережу від контролю. Питання лише у його масштабах. А це, звичайно, неминуче призведе до падіння популярності "Фейсбук" і чергових грошових втрат.

Головна помилка Цукерберга в тому, що він вирішив заробляти на політичній рекламі і не передбачив, що акули від політики не стануть миритися з тим, що хтось може заплатити значно меншу ціну за владу, ніж вони. Більшість цих акул сидять у владі ще задовго до "Фейсбука" і масової інтернетизації населення. Маніпулювання свідомістю, популізм і брехня через соцмережі значно дешевша, ніж традиційні інструменти, які використовували політичні гравці у боротьбі за владу раніше. І саме шалена вартість передвиборчої кампанії була тим золотим правилом гри, яка гарантувала, що її може собі дозволити лише окремий прошарок населення. По суті, Цукерберг зіграв важливу роль у зміні правил гри, продемонструвавши, що увірватися в політику і перемогти можна за менші гроші. Ображених, які заплатили занадто багато і програли - чимало.

Вже зараз "Фейсбук" вимагає пройти верифікацію всіх, хто купує політичну рекламу і розміщує в соцмережі. В майбутньому, соцмережа стане контрольованим інструментом у політичній грі. Питання тільки в тому, наскільки розумно буде прописане законодавство. Звичайні ж користувачі виграють - їм дадуть більше можливостей та краще захистять дані, щоправда, більшість так і не збагне, що весь цей час вони самі зливали у відкритий доступ всю потрібну інформацію про себе, від віку до місця проживання та вподобань, даючи можливість маніпулювати собою.