Референдум на Росії: Чому "конституційний спектакль" стане вироком для Путіна

Російський "конституційний спектакль", попри декілька явно провальних сцен, успішно добігає кінця. Але законодавчий фарс, покликаний назавжди законсервувати путінську вертикаль, цілком може стати початком її кінця

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Референдум на Росії: Чому "конституційни…

Хоча до завершення підрахунку усіх результатів "конституційного голосування за обнулення Путіна" на Росії пройде ще трохи часу, передбачити результати вже зовсім не складно. Власне, як не складно було їх передбачити й за декілька тижнів до цього – коли на полицях російських книгарень з порнографічною відвертістю з'явилась "оновлена" конституція, за яку на той момент ще й не почали голосувати.

Тому останні кілька днів, як і сьогоднішній, фінальний, в процесі конституційного голосування, не без підстав нагадували незграбний і специфічний чиновницько-авторитарний театр. В якому, звичайно, траплялися і свої невдачі та проколи. На кшталт інцидентів на Ямалі, де ще до сьогодні проголосувало більше, ніж 100% виборців. Чи, припустимо, в Адигеї та Бурятії, де навіть російський ЦВК зафіксував прецікаві феномени – періодичне не тільки збільшення, але й зменшення кількості поданих на референдумі голосів.

Але російська ЦВК "не помітила" жодних глобальних порушень, які б загрожували визнанню результатів референдуму. І бадьорих 80 з гаком відсотків громадян Росії, що проголосували в периферійних регіонах, від республіки Тива і до кадировської Чечні, однозначно переважать недобитих пітерських лібералів, які нібито нарахували сорок з гаком відсотків голосів проти збереження чинного президента Росії на своїй посаді до моменту його кончини.

Слід віддати належне путінській вертикалі – вона по-максимуму пристосувалась до голосування за умов пандемії. Блискуча ідея голосувати впродовж п'яти днів, не рахуючи при тому бюлетенів, захованих на ніч у сейфах, сама по собі дає чимало можливостей отримати бажаний для Кремля результат. Якщо ж до цього додати наскрізь діряве електронне голосування – то цей результат можна гарантувати. Що й підтвердили чисельні приклади російських громадських активістів, які змогли, задля експерименту, проголосувати на референдумі по два-три рази.

Тому і без російської ЦВК очевидно, що більш ніж 60% росіян проголосують на референдумі. І більш ніж 70% з них рішуче підтримають зміни до конституції, які вони ніколи не читали.

Втім, і правильно чинили. Оскільки і пасажі про "тисячолітню історію", і "розширення ролі Державної Думи і Ради Федерацій", і примат російських законів над рішеннями міжнародних органів, і навіть розширення повноважень президента стосовно керівництва російським урядом та можливість створювати федеральні органи, підконтрольні виключно президенту, а не уряду, – все це відверті дурниці. Будь-яке з цих рішень Путін міг би "протягнути" і без референдуму, простою зміною основного закону Росії конституційною більшістю Держдуми.

А суть референдуму в одному – забезпечити бодай якусь подобу легітимності двом додатковим термінам Володимира Володимировича у президентському кріслі. Дуже вже йому їх хочеться. А підступний Лукашенко, замість погодитись на черговий "вічний союз" з Росією і дати Путіну шанс на нові терміни в якості вже президента союзної держави, закотив цирк із власними перевиборами. Тому його російському колезі й довелося влаштовувати усю історію з "референдумом".

Після оголошення результатів якого, за задумом чинного президента Росії, вже жоден громадянин цієї держави не повинен сумніватися в тому, хто буде при владі найближчі 16 років.

Втім, ця демонстративна перемога "вертикалі" не тільки на конституцією та правом загалом, але й над здоровим глуздом, може мати для чинного керівництва Росії несподівані наслідки.

Штука в тому, що дотепер труднощі Росії після "Кримнашу" сприймалися частиною громадян цієї країни як щось тимчасове. Санкції рано чи пізно знімуть, ціна на нафту та газ рано чи пізно виросте, пандемія рано чи пізно закінчиться. В реальності так, можливо, колись і станеться. Проблема тільки в тому, що національний лідер, який дотепер асоціювався з аморальними, але милими серцю пересічних росіян "перемогами", тепер, зламавши об коліно російську конституцію, повинен продемонструвати пересічним росіянам негайне повернення до "норми" добробуту, до якого вони звикли в докризовий час. Інакше за декілька місяців, максимум – за рік, він буде сприйматися саме як президент ковіду, низьких цін на нафту, і повної безнадії на 16 років наперед. Саме тому, що ніхто в Росії не вірить в те, що найближчим часом Путін, який отримав абсолютну владу, захоче щось міняти в своїй країні.

Звичайно, Кремль в найближчі місяці розвине бурхливу діяльність з імітацією змін і реформ. Скоріше за все, піде у відставку уряд. Цілком можливо, що буде призначено позачергові вибори Думи. Але вся ця ширма навряд чи зможе когось обманути. Рішення про новий, колосальний термін перебування при владі може зіграти з путінською вертикаллю лихий жарт. Єдине, що не надто тішить в подібному прогнозі – це факт, що навіть падіння путінської вертикалі зовсім необов'язково приведе до лібералізації та умиротворення Росії.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme