Демографічна пастка Будапешту: Чому Сійярто готовий платити за те, щоб угорці вчили українську

Сьогоднішній візит міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто до Києва, загалом, мав менш конфронтаційний характер, ніж більшість попередніх аналогічних контактів за останні декілька років.

Сторони вели попередні, але достатньо предметні переговори стосовно ймовірної зустрічі на найвищому рівні. Не згадуючи при тому про передумови у вигляді скасування чинних українських законів про освіту. Сторони говорили про реанімацію вже сім років як мертвої міжурядової комісії з економічного співробітництва. І про потребу будувати нові пропускні пункти на кордоні.

А от про те, що Угорщина ближчим часом припинить блокувати процес інтеграції України з НАТО, сторони, на жаль, не говорили. Втім, не можна хотіти всього і одразу.

При цьому умовне питання, яке не прозвучало в списку передумов для гіпотетичної поки що зустрічі Зеленського з Орбаном, увагою, звичайно, також не обминули. Критики з боку угорського посадовця зазнав навіть свіжий закон "Про загальну середню освіту", ухвалений в січні 2020 року. Який, як відомо, передбачає необхідність збільшення обсягів навчання державною мовою в угорських школах – від 0% у першому класі до 40% у дев’ятому та 60% у дванадцятому класі.

"Ми вважаємо, що угорці зможуть вивчити державну мову навіть без того, щоби кількість предметів українською у них підвищувалася. Ми готові фінансово допомогти, щоби викладання української було ефективним", - заявив Сіярто. На думку якого "Україна хоче, щоб усі її громадяни, які живуть на території України, розмовляли українською мовою. Але ми також хочемо, щоби угорці на Закарпатті мали змогу зберегти свою мову. Ми вважаємо, що ці дві мети можливо досягти одночасно".

В подібний спосіб угорський посадовець демонструє вкрай оригінальний підхід. Бо в нормальній ситуації країни, які хочуть посприяти збереженню ідентичності представників свого етносу за кордоном, зазвичай спонсорують мовні школи, культурні церкви, та інші способи зберегти мову й традиції. Натомість Сійярто навпаки, пропонує, щоб громадяни України угорського походження вчилися в середній школі угорською мовою, а українську вивчали ну не те, щоби зовсім факультативно, але радше як іноземну. Для загального розвитку. І без викладання нею інших предметів. Угорський дипломат навіть натякає на те, що його країна готова приплатити за реалізацію подібного сценарію. Пардон, не приплатити, а " фінансово допомогти, щоби викладання української було ефективним".

Звідки подібна щедрість в Сіярто? Вірогідна відповідь, здається, тільки одна. Для Будапешту важливо, щоби закарпатські угорці не могли надміру легко інтегруватися в українське суспільство. Бо, наприклад, учні, які вчили всі предмети в школі угорською, однозначно матимуть проблеми, якщо спробують вступити в україномовний вищий навчальний заклад. Навіть якщо вивчатимуть українську на "відмінно", але при тому не знатимуть математичної, фізичної чи, припустимо, історичної термінології українською. А от для праці в Угорщині – чи навіть для вступу в середні спеціальні чи вищі навчальні заклади цієї країни, частина з них буде підготована цілком непогано.

Такою, здається, і є справжня причина бажання угорського уряду спонсорувати "ефективне вивчення" української мови. А відкритим залишається тільки одне питання – чи погодиться "Зе-команда" на подібну стратегічну поступку в обмін на якісь тактичні переваги в стосунках з Будапештом. Відповідь на це питання ми довідаємося ще до запланованої зустріч Зеленського і Орбана.