Дебати у США: Чи висунуть демократи лояльного до Путіна радикала

Реальних лідерів внутрішніх перегонів — або бодай осіб, близьких до лідерства — серед кандидатів від Демпартії наразі є четверо. Серед них — добре відомий українцям екс-віце-президент США Джо Байден, дещо менш відомі сенатори Берні Сандерс і Елізабет Уоррен, та донедавна взагалі нікому, включно з американцями виборцями, невідомий мер міста Саут-Бенд в Індіані Піт Буттіджіч.

Який дотепер був достатньо далекий від світу великої політики, але впродовж останнього місяця не тільки перемістився на третє-четверте місце в рейтингах популярності в Демпартії — але, за даними декотрих опитувань, вийшов на перше місце в Айові і Нью-Гемпширі – двох штатах, де праймеріз і кокуси пройдуть першими. Після чого цілком може спрацювати "ефект лідера" – і ті, хто дотепер не визначився з вибором, віддадуть голоси за успішного кандидата.

Останні два сеанси внутрішньопартійних дебатів в демпартії, в Х'юстоні та Атланті, продемонстрували, що схильність до крайнощів в ідеології, яку продемонстрував Дональда Трамп, значною мірою передалась і його суперникам – звичайно, із протилежним знаком.

Зокрема, практично всі помітні кандидати – окрім, власне, Джо Байдена – налаштовані на збільшення витрат на медицину та радикальну лібералізацію міграційного законодавства. Практично всі вони виступають за збільшення обсягу соціальних гарантій для громадян США. І ніхто з них ані слова наразі не каже про активну протидію Росії на світовій арені. Засудження актів агресії – так. Відмова від контактів з "кривавими диктаторами" (хоча тут більше йшлося про друзів Путіна, зокрема, про Асада) – теж згадується. Але активна боротьба з "імперією зла" як один з пріоритетів міжнародної політики дотепер не була згадана жодним із кандидатів.

Врешті, не так вже й важливо, що вони говорять. Важливіше те, що в разі реалізації масштабних соціалістичних ідей – зі збільшенням соціальних пільг, та програмою Medicare for All, яка поширить безкоштовне медичне страхування (доступне зараз громадянам старшим за 65 років) на все населення США, то на геополітику банально не залишиться ні грошей, ні часу.

При тому Байден, який не настільки схильний підтримувати соціалістичні ідеї, як решта кандидатів, програє супротивникам вже в багатьох штатах. Не в останню чергу, саме через свою відмову від соціалістичних, екологістських та інших радикальних ідей. Наприклад, на останніх дебатах позиція Байдена за декриміналізацію (але неповну легалізацію та обмеження розповсюдження маріхуани без медичних приписів) викликала шквал успішних атак з боку конкурентів по перегонах.

А загалом, складається враження, що республіканський радикалізм Дональда Трампа, гаряче засуджуваний політиками-демократами, справив на них немалий вплив. Вони наочно побачили всі вигоди, які може дати політику-популісту "розхитування устоїв" та сміливі – хай і нереалістичні – пропозиції, які так вдало контрастують з занудними монологами представників традиційної політичної еліти, до якої належала Клінтон і до якої належить Байден.

І в разі, якщо наступним президентом США стане хтось із "демократів-радикалів", будь то соціаліст Берні Сандерс чи "темна конячка" і син мігрантів Буттіджіч, цілком можливо, що вони будуть налаштовані до України більш по-дружньому, ніж чинний президент США. І в їхній біографії ніде не проглядатимуть "російські сліди". Але проблема полягатиме в тому, що, по-перше, сферою їхніх радикальних експериментів будуть саме США. А друга проблема полягатиме в тому, що в них усіх не тільки відсутній будь-який досвід "гри на глобальній шахівниці", за допомогою якого США довший час стримували Радянський Союз. В них ще й відсутня бажання опановувати це мистецтво – а свою від нього віддаленість вони сприймають радше як перевагу. Що, слід погодитись, йде на користь Кремлю.