Данія дозволила "Північний потік–2": Що Україна запропонує Путіну заради порятунку транзиту

Данія зробила для стримування будівництва "Північного потоку – 2" більше ніж Україна, ЄС та США разом взяті. А коли в Копенгагені вирішили, що це "не їхня війна" – раптом стало зрозуміло, що "Північний потік – 2" буде готовий за лічені місяці, а інструментів протидії цьому в України практично немає

Данія дозволила "Північний потік–2": Що…

Після двох років протистояння з Москвою, Данія здалася. Сьогодні Данське енергетичне агентство видало російському "Газпрому" дозвіл на прокладку газопроводу "Північний потік –2" у винятковій економічній зоні країни в Балтійському морі.

За інформацією з Росії, вже через місяць Nord Stream 2 AG зможе приступити до прокладання 147-кілометрової ділянки газопроводу на південний схід від острова Борнхольм. Газогін сподіваються добудувати до середини 2020 року. Якщо зважити на той факт, що станом на сьогодні "Газпром" завершив роботи в водах Росії, Фінляндії та Швеції, а також практично фінішували роботи у водах Німеччини, і на обох берегових ділянках – на Росії і Німеччині відповідно, 150-кілометровий шматок і справді ненадовго сповільнить початок функціонування "Північного потоку – 2". Кінець історії. На тлі подібних новин акції "Газпрому" оновили 11-річний максимум. В цьому місці можна, звичайно, написати обурений пост в соцмережі про "зраду підступних данців". Але цей крок Копенгагену був не тільки цілком логічним – але й неминучим.

Навіть очільник "Нафтобазу" Андрій Коболєв повідомив, що рішення Данського енергетичного агентства було "очікуваним". Бо, мовляв, "принципова позиція Данії затримала проект на якийсь час, але геополітичну зброю неможливо зупинити інструментами, які регулюють виключно торгові відносини". У цьому Коболєв, безперечно, має рацію. Але це тільки половина правди. А друга її половина полягає в тому, що активно протидіяти російській газовій експансії перестала сама Україна. "Я не здивуюся, якщо 1 січня ми побачимо "Газпром експорт" постачальником газу для великих українських споживачів, підприємств різної сфери", – два тижні тому заявив той самий Коболєв. Натякаючи – та що там, відверто стверджуючи, що Україні потрібен російський газ – за ціною не вищою, ніж його "Газпром" продає до Європи. А на останніх переговорах з "Газпромом" все, що хотіла Україна – за підтримки наших європейських партнерів, до речі – це укласти максимально довгий контракт на прокачку максимальної кількості газпромівського газу через нашу ГТС.

Не беручись оцінювати, "зрадою" чи "перемогою" можна вважати таку позицію, одну річ можна все-таки сказати з цілковитою певністю. На даному етапі Україна вибудовує свої стосунки з "Газпромом", відштовхуючись від прагматичного розрахунку. Так само робить Німеччина і переважна більшість інших європейських країн. А США, які формально заявляли про готовність починати санкційну війну з будівельниками газогону, так обіцянками і обмежились. І якщо Київ, Берлін та Вашингтон мають право на подібну позицію – точно таке саме право має і Копенгаген. Який для сповільнення робіт на "Північному потоці –2" і так зробив більше, ніж всі інші.

І, зважаючи на той факт, що друга нитка російського газогону запрацює за півроку, надто масштабної і повноцінної "газової війни" в України з Росією цього разу не вийде. Просто тому, що на поставках "Газпрому", наявних резервах і ймовірних поставках скрапленого газу до наявних терміналів Європа, скоріше за все, зможе протриматися декілька місяців після завершення чинного україно-російського контракту. Після чого прийде весна – і невдовзі запрацює "Північний потік – 2". А "Нафтогаз" зі своєю прагматичною політикою, суть якої впродовж всіх років війни з Росією зводилась до бажання відновити той стан речей, який існував до початку конфлікту, цілком зможе перекачувати 20-30 мільярдів кубів російського газу до Європи. Узимку – якщо буде холодно і "потоки" не зможуть забезпечувати європейський попит в повному обсязі. Ну, або реалізувати свої проекти по закачуванню в ГТС водню, румунського газу, чи чого завгодно іще. Потрібно розуміти, що на переговорах у листопаді Україні потрібно домовлятися і доведеться йти на російські умови. Головне тепер вдало використати існуючі позови до "Газпрому" – це наш козир. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"