Дагестанські уроки для України: Як виглядатиме удар пандемії на пострадянському просторі

Пандемія в Дагестані демонструє одразу дві цікаві речі. Одна з них полягає в тому, що ігри в "гарну статистику" і "в нас все під контролем" розхитують російську вертикаль до небезпечної для Путіна амплітуди. А інша прикра новина полягає в тому, що ситуація з протидією епідемії в Дагестані навряд чи принципово відрізняється від української

Дагестанські уроки для України: Як вигля…

Про те, що в Дагестані є вкрай серйозні проблеми із коронавірусом, мешканці регіону і решта світу довідалися як в часи Радянського Союзу – із чуток і "ворожих голосів".

Бо за офіційною статистикою в цьому регіоні Росії з населенням у 3 мільйони осіб було зареєстровано 3200 випадків коронавірусу і 29 смертей від нього. Все виглядало цілком благопристойно. Чутки, що ходили серед місцевого населення про братські могили і лікарні, що відмовляються брати важких пацієнтів, списували на паніку та "ворожу пропаганду".

А коли місцевій владі стало зрозуміло, що ситуація перетворюється на катастрофу і втрачати якби вже немає чого, міністр охорони здоров'я Дагестану Джамалудін Гаджиібрагімов, в інтерв'ю тамтешньому блогеру повідомив, що тільки медиків померло "більше 40 осіб". А хворих на COVID-19 є вже не три, а чотирнадцять тисяч осіб. Ненабагато менше, ніж є зараз – за офіційною статистикою - в Україні. І що в республіці Дагестан від "позалікарняних пневмоній неясного походження" станом на позавчора померло ще 657 осіб. Тестування на коронавірус їм не робили.

Розуміючи, що ситуація таки виходить з-під контролю, були вимушені реагувати і в Москві. Тож Путін скликав відеоконференцію, в якій, крім нього, брали участь міністр охорони здоровя та посадовці з Дагестану. Останні, вочевидь, для моральної підтримки, взяли з собою ще й місцевих муфтіїв. В ході "відвертої розмови" президент Росії одразу ж встановив причину проблем у Дагестані, яка полягає в "пізньому зверненні хворих за медичною допомогою і в самолікуванні". Вочевидь, в дагестанських лікарів є чарівні таблетки, які досить дати хворим в правильний момент – і вони видужають. Але нерозумні горяни сидять вдома, їдять не ті таблетки і від того помирають.

Натомість місцеві посадовці та мусульманське духовенство озвучили трохи інші причини проблем з коронавірусом. Наприклад, керівник республіки Васильєв розповів, що тільки після приїзду московської комісії місцеве лікарняне начальство в особі головлікарів відважилося зайти в палати, де лікувались хворі на коронавірус (до того вони, вочевидь, туди ходити боялися). А ще він розповів, що потужним джерелом інфікування стали рідні хворих, які приносять передачі до лікарень. І на особистих автомобілях супроводжують швидкі в момент госпіталізації. Чим, звісно, порушують режим ізоляції.

Потім виступив муфтій Дагестану Ахмат Хаджі Абдулаєв. Який сам доліковується після коронавірусу. Тому відважився говорити ще більш дивні речі. Він говорив про те, що лікарні в центральних містах переповнені і "люди з гірських аулів" сидять вдома не через власну несвідомість, а через те, що "більш ніж 90% заповнення медзакладів" про яке говорять місцеві медики, на практиці означає, що лікувати людей немає де і кому.

Таким чином, посадовці з путінської вертикалі відверто заперечують чинному президентові Росії, а російські ЗМІ, хоч-не-хоч, транслюють ці сюжети. І є вагомі причини підозрювати, що громадяни Росії – хай навіть поки що тільки із Дагестану – більше вірять "своїм" чиновникам про переповнені лікарні, халатність чиновників від медицини і катастрофічну ситуацію, аніж у путінське "все під контролем". Саме із тотальної недовіри до заяв вищого керівництва свого часу почався демонтаж Радянського Союзу. Зараз на Росії спостерігається подібний процес. Особливо якщо зважити на той факт, що крім дагестанських посадовців про неправдивість "офіційної" статистики заявив і губернатор Санкт-Петербургу Олександр Бєглов. Хоча ані він, ані дагестанські посадовці та релігійні лідери не сказали, що однією з причин катастрофи була саме цілком брехлива статистика, яка переконала людей в тому, що боятись немає чого. І це один момент, який висвітила ця історія.

Є й інший. Здавалось би, Дагестан достатньо далеко від України, але тамтешня апокаліптична картинка якось дуже добре лягає на нашу реальність. В нас теж є дуже гарна і втішна статистика щодо захворюваності. І лікарні, готові до прийому сотень і тисяч хворих. Але чи не кожен, хто лежав у тих лікарнях – особливо в провінційних – незле знає, що в більшості з них не те щоби не годують, просто у шанси одужати на цих харчах якось мало віриться. Тож не тільки горяни з дагестанських аулів, але й провінційні галичани, і інші жителі нашої країни часто слідують за каретою швидкої на таксі чи власній автівці - із належною сумою готівки, їжею, водою та всім необхідним. І будуть їздити в лікарню кожен день, щоб передати обід, чистий одяг, докупити ліків та води.

Тому катастрофа в Дагестані – це наочна демонстрація того, як виглядатиме медицина під ударом коронавірусу будь-де на теренах колишнього СРСР. Можливо, за винятком країн Балтії. Тому хотілось би вірити, що урочисте й плавне зниження кількості нових заражень в Україні якраз перед послабленням карантину відображає дійсність, а не викликане суто політичними та економічними мотивами. В іншому разі, в нас є реальні шанси подивитись на дагестанську ситуацію зсередини.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"