Коли вінтажний російський Ту-95 впаде на корабель НАТО

Падіння бомбардувальника Ту-95 під Хабаровськом - вже шоста катастрофа для військової авіації Росії лише за півтора місяця

Коли вінтажний російський Ту-95 впаде на…

Під Хабаровськом зазнав аварії російський бомбардувальник Ту-95. З аварією вийшов майже хеппі-енд - літак впав у незаселеному районі, пілоти встигли покинути літак перед катастрофою, а сам політ відбувався без боєкомплекту. Принаймні, так кажуть в російському Міноборони. Що не може не тішити - Ту-95 розроблявся як стратегічний міжконтинентальний бомбардувальник-ракетоносець, здатний нести ядерну зброю.

Хоча й падіння "безбоєкомплектного" Ту-95 - видовище, певно, не для слабких нервів. "Ведмідь" (так називають Ту-95 в НАТО) має довжину 47 метрів, розмах крил - 50 метрів, і двигуни, роботу яких на значній висоті чують навіть гідролокатори підводних човнів глибоко під водою. Такий собі шедевр радянського авіапрому, розроблений в 1952 році. Вінтажна, можна сказати, річ - в Росії таких в робочому стані залишилось трохи більше 20 штук, ще близько 60 - на консервації (як вважають аналітики, повернути їх до життя практично неможливо). В Україні, за винятком пари музейних екземплярів, Ту-95 вже не залишилось.

Власне, нічого дивного в цьому інциденті наче й немає - ну впав російський літак, то й впав. В нас теж чимало чого падає і вибухає.

Проте кількість аварій російської авіатехніки в останні дні стала такою, що списувати все на сліпий випадок стало складно.

6 липня у районі аеродрому "Хурба", розташованого в Хабаровському краї, під час навчально-тренувального польоту при зльоті впав на землю фронтовий бомбардувальник Су-24М. Обидва пілоти загинули.

За три дні до того, 3 липня в Краснодарському краї недалеко від аеродрому "Кущевська" також під час навчально-тренувального польоту розбився МіГ-29, яким керував начальник служби безпеки польотів авіації Збройних сил РФ генерал-майор Олександр Берзан. Досвідченому пілотові вдалося катапультуватися.

8 червня в Приамур'ї за межі злітно-посадкової смуги викотився стратегічний бомбардувальник Ту-95, члени екіпажу отримали травми. Причиною аварії стала пожежа в одному з двигунів. 4 червня при посадці на аеродром під Воронежем перекинувся фронтовий бомбардувальник Су-34 - не розкрився гальмівний парашут.

Того ж дня винищувач МіГ-29 розбився в районі полігону Ашулук в Астраханській області під час виконання навчально-тренувального польоту. Пілоти катапультувалися, літак вибухнув.

Подібний потік повідомлень про авіакатастрофи в російських ВПС викликає закономірне питання про причини. І ймовірних відповідей - дві.

Перша з них - втішна. Бо полягає в тому, що деградація як технічних, так і людських ресурсів в Росії сягнула тієї межі, після якої будь-яка експлуатація складної військової техніки перетворюється на одну суцільну катастрофу.

Проте існує і друга можлива відповідь. Літаки падають частіше, ніж звичайно, тому що літають більше, ніж звичайно. А активний рух військової авіації може свідчити про підготовку нових повномасштабних військових авантюр. Звичайно, проблеми зі стратегічними ракетоносцями навряд чи мають стосунок до "українського питання". Хоч і вони можуть бути використані Кремлем як засіб стримування наших союзників. А от активізація фронтової авіації цілком може свідчити про майбутні проблеми на східному фронті. І той факт, що частина подій відбувається по той бік Уралу, не є заспокійливим. Пілотів просто можуть тренувати подалі від місця подій, щоб не мозолити очі українським чи західним системам спостереження.

Визначити, якою насправді є причина різкого зростання аварійності в російських ВПС, є завданням для розвідки. Як української, так і західної.

А поки, зважаючи на любов російських військових до прольотів над американськими військовими кораблями чи "притирання" до винищувачів, які підіймаються в повітря для їх перехоплення, варто подумати про уникнення аварій, спровокованих не надто надійною російською технікою чи не надто досвідченими пілотами.

Приміром, регулярно оголошувати на російських частотах, що "літаки без довідки про справність двигунів і наркоконтроль усіх членів екіпажу, прикріплених до фюзеляжу, до прольотів над військовими кораблями НАТО не допускаються і збиваються на відстані в 10 кілометрів".

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"