Чому Україні не варто погоджуватись на озброєння спостерігачів ОБСЄ

Історія з можливим введенням на Донбас поліцейської місії ОБСЄ триває, з варіаціями, вже два роки – то майже вчухаючи, то спалахуючи з новою силою від чергового інформаційного приводу.

І якщо позиція України впродовж цього часу практично не змінювалась – Київ настоює на окремій місії з важкими озброєннями, яка контролюватиме лінію зіткнення, місця відведення важких озброєнь сторін конфлікту та україно-російський держкордон, то російська позиція змінювалась за цей час неодноразово.

Попервах Кремль ідею озброєної місії ОБСЄ відкидав майже так само рішуче, як і ідею введення миротворців ООН. Потім, зазвичай – після чергових переговорів у нормандському форматі, думка Кремля ніби мінялась.

"Місія, озброєна поліцейська місія, місія ОБСЄ, озброєна місія ОБСЄ. Її можна називати як завгодно. Загалом на розміщення такої місії Путін погодився", - заявив, наприклад,  прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков 20 жовтня минулого вже року. Проте кожного разу все впиралось в необхідність "узгодити деталі" – після чого знову надовго западала тиша.

Сьогодні очільник російського МЗС оголосив Сергій Лавров, що Росія таки згодна на озброєну місію ОБСЄ – але тільки з особистою стрілецькою зброєю, і тільки на лінії розмежування. Але при тому категорично проти створення окремої озброєної поліцейської місії ОБСЄ.

"Ми готові на те, щоб збільшити кількість моніторів на лінії зіткнення і на складах, зробити цю присутність цілодобовою і дати можливість спостерігачам носити особисту стрілецьку зброю", - сказав Лавров.

При цьому концепцію озброєної місії ОБСЄ він категорично відкинув, заявивши, що це нібито "абсолютно суперечить Мінським угодам". Не уточнивши, на жаль, яким саме чином така місія входить в протиріччя  бодай одним пунктом чинних домовленостей.

При тому згода на озброєння наявної місії, з боку Кремля є відвертою імітацією конструктивної позиції.

Бо спостерігачі ОБСЄ – навіть озброєні "легкою стрілецькою", як були потенційними легкими цілями в примітних білих джипах – так ними і залишаться. З автоматами – чи без них. Більше того, хочеться цього чи ні політикам, але людина зі зброєю – і без готовності швидко й ефективно її використати – за умов бойових дій завжди буде в більшій небезпеці, ніж беззбройний. Наявність "ствола" в руках потенційної жертви завше дає більше моральних прав на застосування сили її противником. Не те, щоби в бойовиків та російських солдатів і щодо беззбройних були якісь великі комплекси, але озброєння місії ОБСЄ зіграє проти особистої безпеки її учасників.

І стане зайвим стимулом триматися подалі від потенційно нбезпечних місць, "нарваних" польових командирів та інших потенційних неприємностей. Що, в сухому залишку, сприятиме радше зниженню і без того подекуди чисто символічної ефективності наявної місії.

Замість наражати людей на небезпеку, даючи в руки зброю, яку вони не зможуть і не схочуть використовувати, кремлівським переговірникам краще було б посприяти тому, щоб російським підрозділам ППО, дислокованим на Донбасі, віддали наказ перестати збивати дрони ОБСЄ. Останній з них збили ще влітку – і з того часу організація скромно відмовилась від ведення аероспостереження, яе, до слова, було куди ефективнішим за наземних спостерігачів. Хоча є якесь дивне відчуття, що на такий крок ні "готовий до співпраці" очільник російської дипломатії, ні його кремлівський господар чомусь не підуть.