Чому сварка Москви і Вашингтона може додати роботи гарматам на Донбасі

Як і передбачало Depo.ua, гостинна зустріч з Петром Порошенком і невелика порція символічних антиросійських санкцій дозволили президенту США Дональду Трампу зміцнити своє внутрішньополітичне становище – і призвели до цілком сподіваного погіршення стосунків з Москвою.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що Москва не продовжуватиме двосторонні консультації із США стосовно проблем у стосунках після розширення американських санкції.

"Після рішення щодо санкцій обстановка не схиляє до проведення такого діалогу, тим більше що і суті для нього не набирається, оскільки Вашингтон як не пропонував, так і не пропонує нічого конкретного в даній галузі", - заявив високопоставлений російський дипломат.

При тому Кремль, схоже, скасував зустрічі з американськими дипломатами, які мали шукати шляхи якщо й не до примирення, то до початку діалогу. Зокрема, перший заступник держсекретаря Том Шеннон, який мав прибути до Москви 23 червня і почати перемовини стосовно повернення російських "дипломатичних дач", забраних попереднім президентом США Бараком Обамою, може сміливо розпаковувати валізи – вже ніхто й нікуди не летить.

Володимир Володимирович, схоже, всерйоз образився на американських партнерів, і для продовження якоїсь імітації діалогу вимагатиме тепер демонстративних дипломатичних поступок з боку Вашингтону. На які Трамп, зі зрозумілих причин, не піде.

А поки що російське зовнішньополітичне відомство займається головно роздумами на тему того, як відповісти на американські санкції. Можливо, всім байкерам "Хірурга"-Залдостанова, підприємства якого потрапили в останній санкційний список, подарують нові косметички, можливо – бомбитимуть Воронєж, хтозна. Побачимо.

У цій сварці не було б нічого трагічного, якби не один простий факт. Час працює проти російського президента – і він це, без сумніву, розуміє. Особливо зараз, за умов нових антирекордів цін на нафту, санкційний прес становить реальну загрозу російській економіці, і у Кремлі робитимуть все можливе, аби його полегшити.

Інша річ, що почати переговори з позиції переможених там, схоже, поки не готові.

А спосіб примусити Захід першим відновити переговори з Москвою у Путіна є тільки один. І полягає він в активізації бойових дій на Донбасі. При тому навіть цей кривавий і останній спосіб, зважаючи на хаотичну і не прогнозовану політику нового американського Держдепу, не гарантує ніякого результату.

Більше того, проти такого розвитку подій у Заходу є два доволі сильних запобіжники. По-перше, в разі ескалації ситуації на Донбасі американський Конгрес може таки прийняти "широкий" пакет антиросійських санкцій, який містить галузеві обмеження. По-друге, Пентагон, очільник якого, схоже, отримав від Трампа достатньо широкі повноваження стосовно співпраці з Україною, може таки почати поставки летальної зброї.

Втім, нової ескалації в Європі, схоже, таки побоюються. Ймовірно, бажання новообраного президента Франції Еммануеля Макрона провести термінову зустріч в "нормандському" форматі ще перед самітом G20, який запланований на 7-8 липня в Гамбурзі, викликаний саме побоюванням за адекватність дій російського президента. Звичайно, французький президент стверджує, що переговори з колегами в "нормандському форматі" дозволять йому краще зрозуміти, на якому етапі перебуває врегулювання української проблеми. Але це, схоже дипломатичне лукавство – ці переговори достатньо добре документовані і висвітлені в пресі. І для того, щоби тверезо оцінити їхній стан і перспективи, зовсім не обов'язково витрачати декілька годин часу на спілкування з російським президентом. Просто Париж і Берлін, ймовірно, хочуть дати Путіну зрозуміти, що канали для спілкування – відкриті, і оплачувати кров'ю українських солдатів та сепаратистів черговий сеанс фотографування з європейськими лідерами йому зовсім не конче.

Втім, як би не обернулася справа, наразі зрозуміло одне. Яку стратегію не обрав би російський президент, його дипломатичні та економічні можливості для протистояння із Заходом практично вичерпані. І все, що лишається – це війна, якої він теж побоюється, і яка, в перспективі, теж не принесе йому перемоги. Що, пам'ятаючи народну мудрість про пацюка, загнаного в куток, викликає закономірне занепокоєння.