Чому Путін програє Цукербергу в глобальній пропагандистській війні

Захід нарешті спромігся почати реальну протидію інформаційним диверсіям Росії. Чи є в неї шанси на успіх?

Журналіст відділу «Світ»
Чому Путін програє Цукербергу в глобальн…

Представники Facebook передали добірку з 3 тис. рекламних повідомлень, розміщених Росією під час виборчих перегонів у США, у комітет з розвідки палати представників Конгресу. У комітеті планують проаналізувати, на яку саме групу виборців були спрямовані повідомлення, і обіцяють невдовзі оприлюднити результати розслідування.

Якось так дивно співпало, що в акурат того самого дня у Facebook повідомили, що наймуть тисячу працівників для контролю за рекламними оголошеннями, що зумовлено інформацією про купівлю Росією політичної реклами в соцмережі під час виборів у США. Також компанія інвестує більше коштів в програмне забезпечення для автоматичного видалення фейкової реклами.

"Перегляд реклами означає, що буде оцінюватися не тільки її зміст, а й контекст, в якому вона була куплена, і цільова аудиторія, тому ми змінюємо систему перевірки оголошень, щоб приділяти більше уваги цим сигналам", - сказали в компанії.

Паралельно з тим представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні повідомила, що оперативна робоча група ЄС зі стратегічних комунікацій виявила за два роки понад 3 тис. випадків дезінформації з боку російськомовних ЗМІ. Спрямованих, в тому числі, і на російськомовні общини у Європі. І навіть ніби збирається розпочинати протидію дезінформації.

Все це разом може говорити про спроби реалізувати достатньо масштабну стратегію протидії російській пропаганді – як у ЗМІ, які ретранслюються на Заході, так і в соціальних мережах. І якщо "інформаційна протидія ЄС" – штука наразі туманна, то у Facebook явно беруться до справи всерйоз. Увага американських законодавців явно не дуже подобається компанії.

Ця стратегія, в разі послідовної реалізації, має всі шанси помножити російські інформаційні спецоперації на нуль вже в найближчий рік-другий.

Чому? Причин потенційної медіа-поразки Росії, насправді, дві. Перша – очевидна. Вона полягає в неспівмірності і неспівставності ресурсів Заходу і Росії. Для Москви печера ольгінських тролів – це масштабний національний проект, така собі "нова інформаційна чудо-зброя". Для Facebook тисяча "контр-тролів" – це невеличке збільшення операційних витрат, яке не сильно-то й вплине на фінансові показники компанії такого масштабу. Особливо якщо врахувати той факт, що "троль" зі знанням англійської мови достатнім для адекватного спілкування з американцями – це, по російських мірках, високооплачуваний спеціаліст. А читач постів, який відстежує рекламу, яка відповідає певному набору заданих критеріїв – це робота для студента коледжу, а не університету.

А другий момент полягає в тому, що для надійного впливу на глобальну аудиторію потрібно для цього мати власні, а не позичені інструменти. Інакше виходить так, як виходить. Той самий Марк Цукерберг значно більше побоюється уваги з боку Конгресу, ніж яких завгодно істеричних заяв з боку Держдуми Росії. Бо навіть повна заборона на діяльність його компанії на Росії стане для Facebook стрижкою нігтів. А неприємності у США можуть виявитись відрізанням голови.

Натомість власних талановитих ІТ-менеджерів на Росії поставили у те саме становище, в якому перебуває і весь інший бізнес. І замість гладити по голові якого-небудь Дурова – і всіляко сприяти виходу його "вконтактів" на глобальний рівень, для подальшого стратегічного використання, його банально "стригли" і пресували. Ну, як то роблять "смотрящі" з ФСБ зі всіма "баригами". Тому Дуров втік. Як втекли десятки інших, менш помітних постатей російської сфери ІТ.

І тепер Росія вимушена впливати на політичні процеси в США з допомогою американського Facebook. Заняття достатньо ризиковане. Один раз використавши цей інструмент (та й то з сумнівними наслідками), повторити цей фокус Кремль уже не зможе. "Дірки" в інформаційному просторі будуть гарячковито лататися.

І все, що залишиться - це вплив через супутникові канали на російськомовні емігрантські общини у США та Європі. Питання в тому, яким буде продовження цієї політики – коли російськомовні емігранти вимруть, і залишаться тільки їхні англо- чи німецькомовні нащадки?

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme