Чому Путін підставив своїх союзників під ізраїльські бомби

Вперше з початку липневого перемир'я в Сирії ізраїльські літаки знову відпрацювали цілі на територіях, контрольованих військами сирійського диктатора Башара Асада.

При тому якщо до перемир'я ізраїльтяни, зазвичай, знищували асадівські підрозділи, здебільшого артилерійські, котрі випадково чи навмисне вели вогонь по Голанським висотам, цього разу удар був націлений далеко глибше. При тому сирійська армія розповіла про "небезпечні наслідки цієї агресивної дії для безпеки та стабільності в регіоні", а Ізраїль від коментарів відмовився.

Ракети, випущені ізраїльськими літаками з повітряного простору Лівану, впали неподалік міста Мас'яф, яке розташоване за 60 кілометрів на схід від Тартусу, де Росія утримує військово-морську базу.

Що саме атакували ВПС Ізраїля? Прецікаву структуру, яка називається Сирійський науково-дослідний центр. За даними міжнародних гуманітарних організацій, досліджують у центрі, здебільшого, бойові отруйні речовини. А неподалік від "дослідницького центру", теж у зоні ізраїльського авіаудару, знаходився ще й підземний вклад з ракетами системи "земля-земля". Які, цілком ймовірно, і могли комплектуватись боєголовками із продукцією "центру". Поряд зі складом були дослідні ангари, де йшло впровадження отриманих асадівськими фахівцями від Ірану технологій точного наведення ракет.

Якщо додати до всього цього факт, що в цьому регіоні, окрім іранських та сирійських фахівців, були поміченфі й бійці терористичного угрупування "Хезболла"- то інтерес Тель-Авіву до ракетного удару направду складно переоцінити.

При тому немає сумніву, що робота ізраїльських ВПС неподалік від російської морської бази вимагала якщо й не домовленості, то як мінімум згоди на невтручання з боку Кремля. Бо поки на асадівські аеродроми летіла півсотня "Томогавків", російська ППО вправно зливалась із ландшафтом, а по ланці літаків, навряд чи підготованих до бою з системою ППО, цілком могла й відпрацювати. Але знову скромно промовчала. Більше того, на пропагандистській Russia Today ізраїльська атака була описана в матеріалі під назвою "Попереджувальний постріл" (а не наприклад, "Віроломний напад"). І навіть "підозри щодо хімічної зброї" на асадівськоу заводі обережно так згадувались. Ніби сам Росія і не виступала гарантом знищення цієї зброї. Все це підтверджує популярну в ізраїльських ЗМІ версію, що згоду на точкову авіаційну зачистку надто вже високотехнологічних збройних заводів Асада дав ізраїльському прем'єру Беньяміну Натан'ягу особисто російський президент Володимир Путін. Про що за лічені години після атаки практично відверто заявив в інтерв'ю радіостанції "Галей ЦАХАЛ" колишній начальник Управління військової розвідки Ізраїлю, генерал-майор запасу Амос Ядлін. Додавши, що така домовленість включає - але не обмежується атакованими сьогодні об'єктами.

Все це вкупі призводить до простого висновку. Який полягає у тому, що Володимир Путін і сам побоюється зростання впливу своїх іранських та ліванських камрадів у Сирії - настільки, що цілком готовий прорідити їхні ряди чужими руками. Що викликає логічну підозру стосовно того, хто і ким насправді маніпулює у Сирії.