Чому Путін розпочав передвиборчу кампанію на авіабазі Хмеймім

"Ви з перемогою повертаєтеся до своїх рідних домівок, до своїх близьких... Батьківщина чекає на вас, друзі. В добру путь. Дякую вам за службу", - такими урочистими словами фактично розпочав передвиборчу агітацію російський президент на сирійській авіабазі Хмеймім, публічно проголосивши, що Росія розпочинає виведення військ, які допомагали сирійському диктатору Башару Асаду повертати владу над країною.

Якщо задати пошук у Google стосовно виведення російських військ із Сирії, слід бути дуже уважним. Бо сьогоднішні заголовки точно копіюють назви новин від 14 березня минулого року, коли Росія теж оголошувала про виведення військ — результати якого виявились не надто помітними. Точніше, навпаки — дуже навіть помітними, коли до літаків на Хмеймімі додався "димучий авіаносець" "Адмірал Кузнєцов" на горизонті.

А якщо проаналізувати геополітичну ситуацію в сьогоднішній Сирії — то причин виводити російські війська звідтіля немає жодних. Ну, якщо не рахувати добитої ніби "Ісламської держави".

В першу чергу тому, що Сирія залишається поділеною під владою чотирьох-п'ятьох вороже налаштованих між собою фракцій.

А мирні переговори по врегулюванню ситуації в Сирії поки що не дійшли до жодного практичного фіналу. У жодному з трьох, незалежних один від одного, переговорних центрів. Сирійська поміркована опозиція — та помірковані проісламські партії обговорюють майбутнє країни в Ер-Ріяді, Росія, Туреччина та Іран обговорюють його то в Сочі, то в Астані, а ще є напівпаралізований перговорний процес у Женеві. При тому навіть у "сочинському" форматі остання зустріч завершилась фактичним демаршем Ердогана, який заявив, що переговорів про мир із сирійськими курдами вести не збирається.

Але навіть неврегульована дипломатичними засобами війна — це тільки половина біди. Головна для Володимира Володимировича біда, схоже, полягає у тому, що у "визволеній від терористів Сирії" залишається чималий американський військовий контингент. І поки він там буде — говорити про перемогу Москви і повне виведення російських військ із регіону всерйоз ніхто не збирається. Хоча б тому, що Сирія — це єдине місце на планеті, де Володимир Путін може відкрито протистояти Вашингтону. І цього шансу він не втратить — чого б це не коштувало.

А для чого ж потрібен тоді був візит на авіабазу Хмеймім і велика кількість помпезних і порожніх слів? Відповідь, здається очевидна. Володимир Володимирович розпочав передвиборну агітацію. І вибрав для того найбільш логічний для себе спосіб. Говорити із виборцями йому не хочеться. Вони знову почнуть скаржитись на життя. Говорити з політичними опонентами він не може. Немає в нього реальних політичних опонентів. Похвалитись, наприклад, новим комодромом — теж не вийде. Бо півтрильйона закопали — а ракети не літають. Про досягнення у спорті теж якось не зручно, в контексті останніх подій. Тому залишається одне — Сирія.

При тому "нібито виведення" військ із Сирії — це дуже зручний для Кремля формат, в межах якого ліберальнішій і зосередженій на економічних невдачах частині електорату можна подати сигнал про новий, миролюбний курс Володимира Володимировича. Натомість "яструби", склавши два і два, зрозуміють, що ніхто й нічого виводити не буде — і теж залишаться задоволені. Така собі невеличка брехня, яка тільки єднає велику націю. Треба ж її бодай чимось єднати.