Чому Кремль злякався Румунії

Новина про те, що Москва вважає Румунію країною, що "несе загрозу безпеці Росії", озвучена посадовцем російського МЗС Олександром Боцаном-Харченко, несподіванкою не стала. Спорадична антирумунська риторика циркулює в заявах російських посадовців та в матеріалах російських ЗМІ від самого моменту прийняття рішення про початок будівництва у цій країні об'єктів системи протиракетної оборони.

Втім, цього разу градус російського обурення піднявся на небувалу висоту. "Що стосується позиції керівництва Румунії, яке перетворило країну в форпост, то для нас це явна загроза... З боку Бухареста спостерігається відверта антиросійська, навіть русофобська лінія". Складається враження, що Бухарест, не вчинивши останнім часом жодної видатної антиросійської акції, якось за кілька днів став майже що "ворогом №1", який мало чим відрізняється від "київської хунти".

А далі вже керівник російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров, продовжуючи зусилля колеги, повідомив світові, що Румунія не тільки дозволила будівництво бази ПРО на своїй території, але готує місце і для наземних сил НАТО. "Вже ведуться дискусії про можливість присутності союзників на території інших країн Східної Європи, зокрема, в Болгарії і Румунії. І послідовна реалізація окремими країнами-членами блоку національних планів по модернізації збройних сил і будівництва нової військової інфраструктури

Румунія в останні два роки і справді активно переозброюється. Масштаби закупівлі зброї і не дотягують, звичайно, до польських – але теж немалі. Наприклад, в грудні минулого року Бухарест вирішив придбати в Нідерландів чотири корвети, загальною вартістю в мільярд доларів. Радянська бронетехніка була модернізована для Румунії німецькими фахівцями. Паралельно з тим ВПС країни поповнює дюжина вживаних F-16, викуплених в Португалії, ще дюжину літаків збираються, начебто, закупити у США – хоча плани поки відкладені. Решту стареньких румунських Міг-21, можливо, модернізують в Україні – хоча зобов'язальні документи щодо цього іще не підписані. В переозброєнні, звісно, нічого дивного немає – все-таки під боком сусід, який вирішив трошки перемалювати карту Європи.

Дивніше те, чому раптом Кремль так жорстко почав педалювати тему румунської ворожості – все таки, і будівництво бази ПРО, і масштабне переозброєння почалися не тиждень тому. Навіть протиракетна база успішно функціонує вже більш як півроку. Що ж могло стати причиною "зимового загострення" у Кремлі?

Відповідь очевидна. Єдиною істотною і не рутинною подією політичного життя в Румунії за останній місяць стали виключно масштабні антикорупційні протести, що вивели на вулиці більше півмільйона громадян, заставили владу відступити зі своїми химерними законодавчими ініціативами, і "здати" міністра юстиції. При тому не факт, що цим справа завершиться. Звичайно, румунські протести рівно нічим не заважають Володимиру Путіну особисто. Сучасні росіяни і румуни – це дуже, дуже далекі між собою люди. Тим більше ці протести ніяк не заважають безпеці Росії. Радше навпаки, громадянське безладдя в потенційно ворожій країні мало би викликати саму лиш втіху.

Але – не викликає. Румунія стає мішенню для концентрованого потоку відверто ворожої пропаганди. Виникає підозра, що будь-яка, без винятку, країна, де громадяни підіймаються на мирний протест проти корумпованої влади – і, головне, отримують під час цього протесту перемогу, стає для сучасної Росії "форпостом" якоїсь абсолютної загрози. Загрози, якою є здоровий глузд і добра воля людей для нікчемної, злодійкуватої та брехливої влади.