Чому безпекова конференція в Мюнхені вийшла схожою на поминки

Звичайно, цьогорічна мюнхенська конференція виглядала відносно нудною. Обійшлась, наприклад, без таких яскравих епізодів, як проголошення нової холодної війни Володимиром Путіним в 2007 році, чи ще якихось екстравагантних фортелів. Та й лідерів "першої величини" було відносно небагато.

Але й без того тональність цьогорічного заходу вийшла трохи похоронною. Цьому сприяли підсумки минулого року, так і аналіз наявної безпекової ситуації.

Нікуди не подівся ісламський тероризм. Нікуди не поділася Україна з війною на Донбасі, і Сирією з війною по всій країні. Нікуди не подівся Володимир Путін – тільки до військових авантюр додались все нові й нові кібератаки на політичне життя західних демократій. Китай як будував штучні острови, "заселяючи" їх ракетними базами та їх гарнізонами – так і продовжує це робити. Граючи з американськими ударними силами в регіоні у цікаву гру "хто кого з'їсть".

Єдина – але дуже істотна відмінність з тривожною конференцією минулого року полягає в тому, що як європейці, так і азіатські учасники конференції не можуть тепер розраховувати і на "стержень" світової безпекової системи. Зовнішня політика США стала настільки хаотичною, що стосовно її подальшого напрямку нічого не знають не тільки в Києві чи Москві, але й у Берліні та Лондоні. А можливо, навіть і у Вашингтоні.

Ні, звичайно, глава Пентагону Джеймс Матіс намагався переконати присутніх, що Дональд Трамп, який назвав НАТО "застарілим альянсом", не мав на увазі нічого поганого. І якщо вірити міністру оборони США, глава Білого дому "повністю підтримує НАТО" і лише вважає за необхідне трохи "трансформувати" альянс, щоб він "відповідав вимогам сьогоднішнього дня". Приблизно з тим самим повідомленням виступав і віце-президент США Майк Пенс.

Вони обидва були б майже переконливими, якби не той простий факт, що заяви Трампа про "застаріле НАТО" чули всі. А от про намір американського президента трансформувати і відбудувати блок, наділивши його новою потужністю і можливостями, почути з уст Трампа – чи бодай прочитати в його Твіттері, нікому якось не доводилось.

Таким чином Європа – і не тільки Європа, але практично весь "золотий мільярд" мешканців планети опинились в оточенні трьох добре забезпечених ядерною зброєю держав. Одна з яких веде відверто агресивну політику, нападає на всіх, на кого здатна напасти, а всім решту чинить по мірі сил диверсії та капості. Друга намагається розширити свої кордони за допомогою штучних островів і натуральних ракетних баз. А третя веде непередбачувану політику, обіцяючи мир і щастя союзникам – і відмову від зовнішньої політики своїм власним громадянам. І, здається готова почати війну з другою.

При тому всередині Європи наростає популярність крайніх правих, популістів та іншого вельми специфічного політичного контингенту.

Все це в сумі дозволило Вольфгангу Ішінгеру, очільнику Мюнхенської конференції, заявити, що глобальна безпека стала "найбільш нестабільною" порівняно з будь-яким іншим моментом від 1945 року. Включно з часами Карибської кризи і іншими перед-апокаліптичними моментами. А за декілька днів до конференції Дональд Туск, президент Європейської Ради, констатував, що в даний момент Європа знаходиться під загрозою з усіх боків. Оскільки США теж перетворились на загрозу європейській безпеці.

І проблема не тільки – і не стільки в тому, що все пішло шкереберть. Справжня проблема в тому, що решта країн не має не те що проробленої, але бодай висловленої відповіді на ці виклики у сфері безпеки. І єдиною силою, яка "намагається втримати світ вкупі", залишається хіба що Німеччина. Можливості якої дуже і дуже обмежені в силу практичної відсутності збройних сил.

Тому Україні, яка поки що веде політику, базовану на стримуванні Росії Заходом, судячи з тональності Мюнхенської конференції, слід бути готовою до того, що навіть ця скромна підтримка зникне в будь-яку мить. Схоже, після зникнення уставленого світового порядку у сфері глобальної безпеки можливі практично будь-які сюрпризи. На жаль, більшість із них під категорію приємних не підпадають.