Посмертні торги: Чому Іран не віддає чорні скриньки збитого Boeing

Вчора в аеропорт "Бориспіль" доставили тіла одиннадцятьох загиблих українців. Втім, українські силовики заявили, що розслідування трагедії триває. Так, голова РНБО України Олексій Данилов запевнив, що "робота не зупиниться до повного з'ясування обставин трагедії і покарання винних".  Та й Іван Баканов акцентував, що "для СБУ розслідування та встановлення причинно-наслідкового ланцюгу подій цієї катастрофи є пріоритетом". 

Такі запевнення видавалися більшою мірою юридичною формальністю і не віщували жодних сенсацій. Адже Іран вже взяв на себе провину за збитий літак, тож розслідування, здавалося, могло прояснити деталі, але не змінити картину трагедії. 

Втім, вчорашня заява Ірану дещо сплутала карти. Попри попереднє "визнаємо провину", "заплатимо компенсації", "віддамо самописці", країна неочікувано заявила, мовляв, чорні скриньки вивчатиме сама. 

"Ми намагаємося прочитати чорні скриньки тут, в Ірані. Якщо не вдасться, передамо їх Україні та Франції, але поки що рішення віддати їх іншій державі немає", – заявив директор Організації цивільної авіації країни Гассан Резайфар. 

Зазначимо, що такий підхід не міг не спантеличити владу постраждалих країн. Власне, на днях голова канадського МЗС Франсуа-Філіпп Шампань писав своєму іранському колезі Мохаммеду Джаваду Заріфу з вимогою передати скриньки. Натомість Олексій Данилов акцентував, що наразі йдуть складні і напружені переговори, а "інформаційний ажіотаж, маніпуляції навколо цієї теми, поширення неперевіреної інформації значно ускладнюють переговорний процес і можуть негативно вплинути на його результативність". 

Власне, сьогодні в Україну прилетів офіціний представник Ірану, і питання бортописців – одне з першочергових  на порядку денному. 

Цілком логічно, що зараз експерти називають кілька причин відступу Ірану від попередньої тактики. Перша – конспірологічна. Мовляв, країні є що приховувати, тож скриньки можуть містити інформацію, яка ще більше скомпрометує країну у міжнародних відносинах. В Україні просувати її намагався, наприклад, головний радник президента з міжнародних питань Андрій Єрмак. 

"Незважаючи на визнання іранською стороною самого факту збиття і заяви про те, що це сталося в результаті трагічної помилки, нам ще належить встановити, чи було це помилкою або все ж умислом", – заявив політик в одному з інтерв'ю. 

Але більш популярна ця версія у російських пропагандистів, які, схоже, намагаються підвищити градус емоцій і зрештою посварити Україну з Іраном. 

Насправді ж нинішня тактика Ірану більше схожа на своєрідні дипломатичні торги. Мовляв, правди ми не приховуємо, але так просто витанцьовувати під чужу дудку не станемо. Наразі США та ЄС всіляко намагаються заохотити країну дотримуватися ядерної угоди, а Іран – вибивати собі за те бонуси та гарантії. Зокрема, у країні заявили, що готові повернутися до виконання угоди після зняття санкцій США.  А у разі "несправедливих" заходів Європи у процесі врегулювання суперечок щодо ядерної програми строптива країна погрожує переглянути співпрацю з МАГАТЕ.  При цьому прямо зараз заявили, що Тегеран в угоді залишається, а європейці недостатньо стараються задля її порятунку.  

Себто, керівництво країни намагається всіляко показати світовій спільноті, що рахуватися з її думкою таки доведеться, хоча при цьому і дещо блефує. І ситуація з самописцями – схоже, цілком вкладається у таку логіку. 

Як, втім, і питання виплати компенсацій країнам, громадяни яких загинули у збитому Boeing. Адже хоча голова українського МЗС Вадим Пристайко чітко заявив, що обіцяні 200 тис. грн – разова допомога родинам загиблих, а компенсації мають виплатити страховики та Іран, у східній країні конкретизувати цифри і терміни не поспішають.  Президент країни Хассан Роухані пообіцяв виплатити гроші, та наразі це залишається такою собі "обіцянкою на майбутнє", дотримання якої залежить від багатьох чинників.

Зокрема, в чомусь схожа історія трапилася з Лівією, коли її розвідників визнали винними у падінні Boeing у 1988-му, який вибухнув, пролітаючи над швейцарським Локербі. Правитель країни Муаммар Каддафі таки погодився виплатити компенсації родинам загиблих, але лише 15 років потому та й в обмін на скасування санкцій, накладених на країну через цей самий зочин. І попри те, що від сучасного Ірану хочеться очікувати більш цивілізованої поведінки, "бартерний" сценарій, хоч і у набагато м'якшій формі, вельми вірогідний і зараз. 

Хоча Україні, здавалося б, вигідно триматися осторонь від "ядерних" інтриг та віражів ірано-американського конфлікту, наразі єдина можлива стратегія – вимагати передачі скриньок і виплати грошей. Адже, по-перше, йдеться про загублені життя 11 українців, і наша відповідальність – забезпечити прозоре дослідження вмісту самописців. Тим паче, що тривала мовчанка Володимира Зеленського у перші дні після трагедії і так викликала чимало нарікань. 

По-друге, нам важливо показати західним союзникам, що Україна завжди готова відстоювати правові норми цивілізованого світу. Та й навіть якщо б українські можновладці тремтіли над здебільшого потенційними відносинами Ірану та України, вимога віддати чорні скриньки настільки справедлива і логічна, що навіть навряд чи здатна ці відносини зіпсувати.