Чому ера "путінських правих" у Європі закінчилась

Прикрість з "право-консервативною німецькою партією, яка виступає за традиційні європейські цінності" (це про "Альтернативу для Німеччини", якщо хтось не зрозумів) трапилась несподівана і колосальна.

Відразу кількох високопоставлених функціонерів "Альтернативи" підозрюють в тісних контактах з розкритим російським агентом, поляком Матеушем Піскорським. Який працював на російську розвідку, і вже без малого рік мешкає у польському слідчому ізоляторі.

За даними доповіді Федеративного відомства з охорони конституції ФРН і Федеральної розвідувальної служби, яка потрапила до рук німецьких ЗМІ, Піскорський організовував поїздки спостерігачів на сумнівні вибори в регіонах, анексованих Росією – чи контрольованих нею за посередництвом маріонеткових "урядів". У тому числі і до Криму. У цих місіях брали активну участь депутати земельних парламентів від "Альтернативи".

Поїздки організовувалися під "дахом" "Німецького центру євразійських досліджень". Організованого, скоріше за все, на російські гроші.

Ключовим партнером і головою цього товариства є головний редактор ультраправого журналу "Zuerst!" Мануель Оксенрайтер. Журнал, до слова, вже давно звинувачують у пропаганді поглядів, близьких до нацизму, схильності до реваншизму та підтримці терористичної групи "Південно-тірольські бійці за свободу".

Співзасновниками "євразійського центру" є також глава партійної молодіжної організації "Молода альтернатива" Маркус Фронмайер і депутат "Альтернативи" в ландтазі Тюрінгії Томас Руді.

В сухому залишку маємо чудесну картину – радикальні німецькі націоналісти (декотрі – з легким нацистським душком) активно співпрацюють з поляком, завербованим російськими спецслужбами. Який, скоріше за все, "здає" їх оптом польській, німецькій чи якій завгодно ще поліції взамін на зменшення майбутнього покарання.

Після подібної історії найкращим рішенням "Альтернативи для Німеччини", мабуть, став би саморозпуск. Бо якщо від співпраці з росіянами не може відмитись навіть професійний шоумен Дональд Трамп, то відставні професори провінційних університетів та збанкрутілі підприємці, з яких і складається керівництво "Альтернативи", не мають на це жодних шансів.

Історія, яка сплила за місяць до виборів у Бундестаг (які відбудуться 24 вересня), має всі шанси обнулити шанси "Альтернативи" на потрапляння в законодавчий орган Німеччини, для чого партія повинна набрати як мінімум 5%. А повторивши невдачу 2013 року (коли "альтернативникам" не вистарчило 0.3% для того, щоби здолати бар'єр), ця новостворена політична сила, що збудувала свою програму на боротьбі з мігрантами і відміні антиросійських санкцій, швидше за все, відійде з авансцени німецької політики. Звільнивши при тому місце для якоїсь іншої правої політичної ініціативи, не так тісно інтегрованої в закордонну діяльність російських спецслужб.

Втім, як би не склалась подальша доля "Альтернативи для Німеччини", висновок з цієї історії напрошується один. Наступ за європейські демократичні політичні системи, організований Володимиром Путіним за допомогою грошей і "м'якої сили", явно видихається. Після поразки "Національного фронту" Марін Ле Пен, і більш ніж ймовірної поразки "Альтернативи для Німеччини" політичний простір ключових країн ЄС буде на чотири роки убезпечений від можливого отримання влади проросійськими політичними силами.

А європейські поліція та спецслужби продемонстрували, що в разі отримання відповідних розпоряджень від своїх урядів цілком здатні протидіяти "всемогутньому ФСБ". Натомість російські перемоги в гібридній війні з європейськими демократичними системами тривали доти, доки друга сторона не починала серйозних дій у відповідь.