Чого досяг Порошенко промовою перед ПАРЄ

Український президент намагався переконати європейських парламентарів у незмінності українського зовнішньополітичного курсу, і у правильності жорстких заходів стосовно російської делегації

Журналіст відділу «Світ»
Чого досяг Порошенко промовою перед ПАРЄ…

Сьогоднішня промова президента перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи мала дати відповідь на чимало питань – як висловлених, так і поки що не сказаних, але вже сформульованих – які назбиралися у стосунках України та європейської спільноти. Питань та суперечностей, на яких чимало європейських – головно східноєвропейських – політиків почали нарощувати свій рейтинг та авторитет, не сильно переймаючись тим, які наслідки це може мати яке для України, так і для ЄС.

І це завдання було, по мірі сил, виконано. Український президент окреслив кілька принципово важливих моментів.

Перший із яких полягає в тому, що за три роки Росія ні на міліметр не змінила свою позицію стосовно Донбасу, і на цей момент не продемонструвала готовності не те що домовлятись – а навіть починати говорити, припинивши стрілянину.

"Лише протягом 2017 року Україна тричі ініціювала тривалі режими припинення вогню – Пасхальні, на час збору врожаю та на початку навчального року.

Російські окупаційні війська та їхні прибічники порушували їх майже одразу" – це твердження для українців видається банальністю, а от для делегатів ПАРЄ може стати новиною. Яка мала би бути добрим резоном на користь продовження жорстких антиросійських заходів, які були вжиті організацією попри очевидний фінансовий шантаж з боку Кремля.

Порошенко нагадав, що Верховна Рада, в принципі, прийняла закон про особливий статус ОРДЛО. Для початку дії якого все, що потрібно зробити – це вивести російські війська з Донбасу. "Так само, очікуємо, що ці кроки дозволять просунутися і у питанні розгортання миротворчої операції ООН на Донбасі", - додав Порошенко, натякаючи, що і в цьому питанні м'яч – на російській стороні.

Президент пояснив українську офіційну позицію стосовно закону про освіту, який встиг стати хорошим приводом для внутрішньополітичного піару кількох європейських партій.

"Неприпустимою є ситуація, коли діти, що належать до нацменшин в Україні не мають належних знань української мови, що потрібні їм для подальшого навчання в університетах, інститутах, для розбудови їх кар'єри, для держслужби і для самореалізації в країні", - заявив Порошенко, додавши, що Україна надіслала закон до Венеціанської комісії, і клятвено обіцяє врахувати всі висновки цього органу. Що не може не тішити – як і значна частина промови президента, присвячена зовнішній політиці.

От що тішить істотно менше – так це переможний тон у звіті про досягнення у боротьбі з корупцією, "склянка боротьби з якою... заповнена рівно наполовину" – як чомусь здається нашому президенту, який у цьому місці раптом різко перейшов від ділового тону до якогось східного красномовства. Як не тішить і заява Порошенка про те, що в Україні "стався "тектонічний зсув", який дозволив наповнити судову систему новим змістом та надати можливість побудови дійсно незалежної судової гілки влади на європейських засадах". Можливо, цей зсув був настільки масштабним, що конкретних його результатів на місцях помітити так і не вдалося.

Втім, внутрішньополітичні досягнення президента і уряду – це та тема, яка мала би більше цікавити власне українців, ніж делегатів ПАРЄ, тому повернемося до політики зовнішньої.

Чи почули меседж президента України про готовність припинити війну на Донбасі і забезпечити права меншин представники європейських політичних еліт? Вочевидь, що так. Бо хоча у залі ПАРЄ і світилось чимало порожніх місць, ключові партійні фігури були присутніми.

Чи задовольнять відповіді Петра Порошенка європейську спільноту? Ну, принаймні, ту її частину, яка не має свого практичного інтересу в антиукраїнських ескападах? Скоріше, так. Хоча б із тієї причини, що Петро Порошенко просто задекларував готовність України виконувати взяті на себе зобов'язання. А це, в свою чергу, не вимагає від "старої" Європи ніяких зайвих тілорухів – окрім регулярного підтвердження антиросійських санкцій, ну і легкої прочуханки гарячим угорським головам, які за сотню тисяч голосів закарпатських угорців взялись відміняти угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Такий статус-кво, схоже, влаштовує як Брюссель, так і Берлін з Парижем. І підтвердження цього статус-кво, скоріше за все, і було головно ціллю сьогоднішнього спічу нашого президента.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme