Удар по ФБР та ЦРУ: Чию вину довели оприлюднені документи про вбивство Кеннеді

Убивство Кеннеді давно перетворилось із звичайної історичної події на своєрідний міф масової культури. Довкола нього створили цілу піраміду конспірологічних гіпотез стосовно того, хто, як і за що вбив президента США. У списку підозрюваних – гігантський перелік персонажів, від правдоподібних Фіделя Кастор та КДБ СРСР і до "таємної організації, яка керує світом" і зелених чоловічків. Ні, не тих, а з літаючого блюдця. Ближчі до літератури особи намагаються збудувати альтернативну історію в стилі "а коли б Освальд промазав" (хоча конспірологи впевнені, що стрільців було кілька, тому шансів у Кеннеді не було).

І вчорашнє оприлюднення чергової порції документів слідства не змінить в цій ситуації рішуче нічого. Хоча б тому, що із документів достатньо добре видно, що і в спецслужбах стосовно всієї цієї історії особливого розуміння суті і подробиць подій немає.

Все, про що можна довідатись більш-менш нового – це те, що партеліта СРСР була шокована вбивством Кеннеді і швиденько приписала відповідальність за нього "антикомуністичним силам" у США. Хоча гвинтівку в руках і тримав (чи все-таки не тримав?) колишній працівник мінського заводу радіоапаратури Гарві Освальд.

І що існують якісь мутні й непевні натяки на можливу підготовку цього вбивства в Гавані, у якій брав участь і гангстер Джек Рубі, який "порішив" Освальда, після чого і сам вирушив у кращий світ, не дочекавшись рішення щодо своєї подальшої долі. Хоча і про невигідність вбивства Кеннеді для Москви, і про можливий "кубинський слід" в цій історії вже були написані кілометри.

Втім, у історії вбивства Кеннеді і без того достатньо мутних і непевних деталей, щоб зробити її конспірологічним сюжетом всіх часів і народів. І спроби їх прояснити сподівано приводять до нового потоку сумнівів та конспірології.

Але якщо абстрагуватись від головного питання будь-якого детективу, І подивитись на реальні наслідки публікації документів, деякі деталі все-таки проглядають достатньо чітко.

Вбивство Кеннеді назавжди розділило американську політичну історію на "до" і "після" - на початку 60-х років три чверті американців цілком довіряли власному уряду, на початку 90-х – три чверті вже мали зворотну думку. Але ця недовіра проектувалась на федеральну владу загалом.

Натомість публікація документів наносить помітний іміджевий удар саме по двох федеральних структурах. По ФБР та ЦРУ. Бо як би там не було перші мали забезпечити виживання Освальда на період слідства та подальшого ув'язнення. Більше того, було відомо про загрозу його життю. І незалежно від того, Рубі чи якийсь невідомий божевільний дзвонив, представляючись "членом комітету з вбивства Освальда" – після подібного дзвінка охорона злочинця мала бути значно покращена. Тим паче, що ув'язнений – не президент, і охороняти його в замкненій камері далеко простіше, ніж Кеннеді у відкритому лімузині. Цю роботу ФБР провалила.

З іншого боку і ЦРУ, вступивши у небезпечні ігри з кубинськими революціонерами, у цих іграх не була надто успішною. І, плануючи переворот у сусідній державі, цілком могла спровокувати гаванського лідера та людей із його оточення на удар у відповідь.

Все це в сумі несе у собі явний меседж про те, що федеральні служби можуть, свідомо чи несвідомо, бути загрозою безневинному президенту. Ну, чи принаймні загрозою для розслідування його передчасної кончини.

Меседж цей вельми корисний для чинного господаря Білого дому, який перебуває під слідством з одного боку, і звинувачувався в тому числі і розвідувальним співтовариством, у різних сумнівних для національної безпеки США діях – з іншого.

Що, втім, не відміняє того факту, що оприлюднені документи – правдиві, і федеральні відомства і справді проявили себе у тій історії не найкращим чином.

При тому, що теперішнє ФБР і ЦРУ жодним чином і не несе відповідальності за халатність чи сумнівні оборудки своїх попередників, на їх імідж і громадське сприйняття ця історія може повпливати не найкращим чином.

Хоча має весь сюжет із оприлюдненням документів давнього слідства має і один неприємний для чинного президента США момент. Оскільки, у зв'язку з ним на перших сторінках преси замиготіли фото Джона Кеннеді з дружиною.

Навіть Меланія Трамп на тлі Жаклін Кеннеді виглядає не надто виграшно. А що вже говорити про Дональда на тлі Джона... Були колись у США радикально цікавіші президенти. І штука не тільки у зовнішніх даних, звичайно.