Чим загрожує Україні австрійський "правий віраж"

Нова австрійська коаліція, швидше за все, не вестиме відверто антиукраїнської політики. Але при тому вона може створити Брюсселю стільки проблем, що ЄС стане не до України. Це за умови, що "чудо-хлопчику" Курцу вдасться стримати союзників від припадків путінолюбства

Depo.Світ
17 жовтня 2017 20:00
ФОТО: depo.ua

Після того, як у Австрії дорахували надіслані поштою голоси, стало зрозуміло, що вибори закінчились в акурат так, як те і передбачали соціологи.

"Австрійська народна партія" на чолі з чинним главою МЗС Себастіаном Курцом впевнено займає першу позицію із результатом 31,5%. На другому місці – соціал-демократи, що набрали 26,9 % виборців, і випередили-таких ультраправих із "Партії свободи", які на третьому місці з показником у 26% підтримки.

5,3% отримали неоліберали з "Нової Австрії і Ліберального форуму", а 4,5% - партія Pilz. "Зелені" 4-відсотковий бар'єр так і не здолали.

Таким чином, попередні результати виборів, згідно з якими ультраправі ніби вийшли на друге місце, виявились помилковими. Втім, цей факт не міняє рівним рахунком нічого.

Оскільки можливих конфігурацій правлячої коаліції це не міняє. Для її створення потрібен союз двох партій – переможиць виборів із першої трійки. Тут-то й починаються проблеми.

Попередня коаліція, яка складалася із "народників" та соціал-демократів, із тріском розвалилася. Фактично вся передвиборна кампанія 31-річного Курца була збудована на двох речах – обмеженні притоку мігрантів і "перезавантаженні" внутрішньої політики, яка за часів правління АНП та соціал-демократів зайшла у добре видимий для всіх глухий кут.

Не рвуться в подібну коаліцію і соціал-демократи, які зовсім не задоволені тим, що Курц для проведення позачергових виборів коаліцію легким і невимушеним рухом розірвав. Хоча можливість переговорів із "народниками", на відміну від останніх, ніби й не відкидають.

Якщо підійти до справи чисто теоретично, то можлива і коаліція соціал-демократів з Партією свободи. Але до аж настільки сюрреалістичного союзу не готова навіть сучасна Австрія. Хоча в окремих регіонах, на місцевому рівні, подібні експерименти і мають місце.

Що автоматично підводить нас до найбільш ймовірного розвитку подій – союзу "поправілих народників" з ультраправими. Власне, це трапиться не вперше – подібна коаліція вже існувала з 2000 по 2006 роки. Що, до речі, не скінчилось добром ні для одних, ні для інших, і привело до масштабного ренесансу соціал-демократів.

Втім, справи минулих днів – це втіха для істориків. А зараз представники двох партій наголошують на схожості своїх позиції як стосовно заборон на міграцію, так і стосовно надмірного засилля європейської бюрократії у економіці та внутрішній політиці Австрії. З чим надіються спільно поборотися.

Небезпека від цієї коаліції, насправді, може прийти з двох різних напрямків. Перший із яких, не те що реалістичний, а практично неуникний – це перетворення Австрії на ще один головний біль для Німеччини та Франції. Заручившись підтримкою Угорщини та Польщі, цей анекдотичний нащадок Австро-Угорської імперії може як блокувати міграційну політику, так і зайнятись дріб'язковою і популістською боротьбою з європейськими регулюючими органами. Що, в свою чергу, призведе до безконечних перемовин і торгів, які поглинатимуть у Меркель з Макроном помітно більше часу, ніж летаргічний сьогодні "мінський формат" – чи якісь інші, корисніші справи.
Втім, цим список ймовірних небезпек не вичерпується. Оскільки "молодший партнер" у коаліції, Австрійська партія Свободи, як і всілякі нормальні сучасні європейські нацисти, мають глибоку любов до Володимира Путіна.

Партія, заснована в 50-х роках есесівським генералом, налагодила глибокі контакти з Москвою. "Дєдивоєвалі", без сумніву. Свого часу Партія Свободи навіть відправляла спостерігачів на референдум в Криму – і навіть хвалила його проведення.

При тому лідер "народників" Курц, який в якості очільника ОБСЄ встиг добряче надивитися на російську "політику" на Донбасі, проросійські душевні пориви своїх гіпотетичних колег по коаліції буде стримувати. Та й самі австрійські "свободівці" мають далеко не одностайну думку на Росію. Але втримати правлячу коаліцію від жорстких заяв стосовно російської агресії Партія свободи, безумовно, зможе.

Єдина втіха в цій історії полягає, вочевидь, у тому, що гіпотетичній новій коаліції вкрай рідко хто із австрійських політичних аналітиків передбачає довге й безхмарне майбутнє. Союз консерваторів з нацистами, за їх словами, може виявитись "токсичним" для обох партій, і скоріше за все, на країну чекають іще одні дострокові вибори. Будемо надіятись, що їх результати потішать усіх людей доброї волі і здорового глузду більше, ніж учорашні.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ