Стримати Путіна: Чому "маленькі" ядерні боєголовки Трампа небезпечні для всього світу

Розповсюджена британською The Guardian новина про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа збирається зменшити наявні обмеження в сфері використання ядерної зброї, і, заодно, створити нову тактичну ядерну боєголовку, не стала особливою сенсацією.

Власне, всіх більше зацікавила ота сама "нова боєголовка", якою США мають намір "стримувати Росію від застосування тактичної ядерної зброї в конфлікті в Східній Європі".

Хоча інформація, яку надав британським журналістам колишній директор Ради національної безпеки США з контролю над озброєннями і нерозповсюдженням Джон Вулфстал, заслуговує на далеко більшу увагу.

При тому не стільки навіть через нову боєголовку, як через нову доктрину використання американської ядерної зброї.

Яка, зокрема, передбачає, що тактичні ядерні заряди можуть використовуватись не тільки у випадку прямої ядерної атаки противника, як то прописано у випадку зі стратегічними ядерними силами, але і у випадку неядерної атаки, котра може спричинити значні втрати, чи є націленою на критичну інфраструктуру, або ж на військові штаби, призначені для контролю і управління американським ядерним арсеналом.

За всією цією купою слів з прикметником "ядерний" біля них ховається проста річ. Пентагон виторгував у Трампа право відповідати ядерною зброєю на конвенційну атаку. Це, звичайно, стосується в першу чергу саме Східної Європи. Якщо Росія раптом прийме рішення атакувати американські бази в Польщі чи Прибалтиці — офіційно можливою є ядерна відповідь. До тепер вона теж була цілком можливою — але неофіційно.

Але світ не обмежуються Європою чи Росією. Якщо, наприклад, Північна Корея спробує атакувати американські бази в Південній — то ядерна відповідь є можливою точно так само. І тут витлумачення поняття "значні втрати" вже лежатиме на Пентагоні та президенті США, які прийматимуть рішення про можливе використання ядерної зброї. Загибель тисячі, сотні чи десятка американських військових може послужити приводом для ядерної відповіді, наразі не знає ніхто. При тому, маючи уявлення про рівень адекватності чинного президента США, залишається надіятись саме на адекватність "яструбів" з Пентагону.

При тому, за даними Вулфстала, першопочатковий проект змін до ядерної доктрини був іще жорсткіший — зокрема, він передбачав відмову від обіцянки США не застосовувати в разі конфлікту ядерну зброю проти неядерних держав. Подібна пропозиція до фінальної версії проекту не дожила, але й наявні зміни викликають змішані почуття.

І в цьому плані рішення про розробку "маленьких" ядерних боєголовок для ракет підводного базування "Трайдент" (які, насправді, не є нічим іншим, як мініатюрними "запалами" для більших термоядерних зарядів, і не становлять з точки зору військових технологій жодного інтересу) демонструє бажання адміністрації Трампа "знизити ціну" можливого використання ядерної зброї.

Що, по-перше, багатократно збільшує ризик ядерної війни, оскільки стимулює ілюзії про те, що її можна вести "в обмеженому масштабі", без гарантованого ядерного апокаліпсису і взаємного знищення учасників.

І, по друге, розширюючи використання ядерної зброї в "повсякденному" тактичному арсеналі, США натякають всім іншим країнам, що цей тип зброї залишається ключовим і найбільш ефективним аргументом в міжнародних стосунках. Що, в свою чергу, породжує чимало спокус стосовно володіння ним у багатьох держав, достатньо технологічно розвинутих для такого кроку. Бо з економічної точки зору для держав, які мають досвід у ядерній енергетиці та відповідні промислові потужності, набагато дешевше створити кілька десятків тактичних ядерних зарядів, ніж тримати чисельну та добре навчену армію. І держав таких на земній кулі — десятки. А в разі, якщо США демонструватимуть готовність до ведення "обмежених" ядерних конфліктів, договір про нерозповсюдження ядерної зброї, в якому і без того вже є чимало "дірок" у вигляді як мінімум чотирьох "неофіційних" експлуатантів ядерної зброї, дуже швидко перетвориться на порожню формальність.

Безумовно, рішення про лібералізацію ядерної доктрини США — це результат агресивної і божевільної політики Росії та Північної Кореї. Це сигнал для керівників цих країн про готовність США вжити будь-яких засобів для захисту своїх інтересів — і, будемо сподіватися, своїх союзників. Але співвідношення між користю від цього сигналу і його потенційною шкодою залишає дуже, дуже багато сумнівів.

На фото: випробування стратегічної балістичної підводної ракети, проведене в Північній Кореї.