Європарламент проти "Північного потоку-2": Чи обріжуть Путіну трубу

Чисто політичні документи, які на перший погляд не матимуть практичних наслідків, резолюції Європараламенту та Палати представників демонструють певні геополітичні процеси, які неявно впливають і на виконавчу владу ЄС та США

Учора Європейський парламент заслухав доповідь про "Про реалізацію Угоди про асоціацію ЄС - Україна". Висновки у цьому документі були достатньо сподівані - Україна робить помітний прогрес у реформуванні освіти, енергетики та охорони здоров'я, в недостатній мірі бореться з корупцією, і зберігає "неефективну, корумповану і політично залежну" судову систему.

А родзинкою резолюції, прийнятої за доповіддю, був чітко сформульований заклик до припинення будівництва "Північного потоку - 2". "Оскільки Україна відіграє вирішальну роль в європейській енергетичній мережі, члени Європарламенту засуджують будівництво газопроводу "Північний потік-2", що йде в обхід України, оскільки це політичний проект, який представляє загрозу європейській енергетичній безпеці. Члени Європарламенту закликають до його скасування" - вирішили парламентарі у документі, на підтримку якого проголосувало 433 депутати - при 103 проти.

Рішення виглядає як політична відповідь колегам зі США, де за день до того нижня палата Конгресу також прийняла двопартійну резолюцію із засудженням будівництва "Північного потоку-2", назвавши російський газогін "кроком назад для європейської енергетичної безпеки та інтересів США".

Звичайно, резолюція що Європейського парламенту, що Палати представників не є законом. Це виключно політичний документ, який всього лише демонструє ставлення народних обранців до тих чи інших політичних чи економічних проблем.

Але у практичному плані синхронні рішення двох парламентів, що репрезентують чи не найпотужніші економіки планети, свою роль в міжнародно-політичній реальності все-таки зіграють.

По-перше, вчорашня резолюція Європейського парламенту, прийнята явно в унісон з Конгресом - це свідчення того, що у Брюсселі намагаються зберегти залишки трансатлантичної єдності, завдяки якій вдалося реалізувати санкційну протидію Росії - і яка зараз явно захиталася під впливом сварок і конфліктів між виконавчою владою США з одного боку та Німеччини і Франції - з іншого. Вчорашнє рішення нагадує, що за декілька років політичну сцену покинуть і Трамп, і Меркель, і, можливо, Макрон - а спільні інтереси ЄС та США нікуди не подінуться.

По-друге, це рішення дає простір для маневру канцлеру Німеччини Ангелі Меркель у процесі переговорів з країнами - європейськими адвокатами Росії. Яким вона, опираючись на політичні настрої в Європі, може натякнути, що навіть посилення антиросійських санкцій більшістю політсил регоіну буде сприйняте цілком позитивно - тому говорити про послаблення санкцій є маргіналізмом. Цей сигнал, вочевидь, вже вловили в Угорщині - де вчора на сайті уряду з'явилося повідомлення про те, що санкції "недоцільні для вирішення проблем, пов'язаних з Росією", але Будапешт "не буде порушувати єдність ЄС" - і санкції підтримає. А в якості завершення "розміну інтересів" між Будапештом та Берліном глава МЗС Німеччини Гайко Маас заявив, що додаткові санкції проти Росії на даному етапі стали б "перешкодою для деескалації ситуації" в районі Азовського моря.

І, по-третє, рішення Європарламенту, що явно йде в розріз з політикою офіційного Берліну свідчить про те, що депутати відчули явну кризу виконавчої влади в усіх без винятку флагманських країнах ЄС - і тому почали тестувати межі свого впливу, надіючись наростити його в зручний для себе момент.

Якими будуть результати перетягування владних повноважень між національними державами і структурами ЄС - покаже час. Але наразі європейські парламентарі - як і їх американські колеги - явно грають на боці України.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Мітки: #США #ЄС