Чи зможе "Південмаш" закріпити космічний тріумф з "Antares"

Якось тихо і непомітно проминає зоряний день "Південмашу". Все-таки два успішних космічних запуски на двигунах цього підприємства впродовж однієї доби - це справді немало. Навіть за часів "космічної гонки" таке траплялось нечасто - що вже казати про наш прагматичний вік.

Вчора космічна вантажівка "Cygnus" із ракетою "Antares" з Среднєатлантичного регіонального космодрому на острові Уоллтс успішно стартувала до МКС.

Планували стартувати у суботу, але в останній момент передумали - в зоні запуску з'явився приватний легкомоторний літак, і НАСА прийняло рішення відкласти старт на 24 години.

Якщо все піде як слід, завтра близько обіду виведений на орбіту "Cygnus" доставить на Міжнародну космічну станцію близько 3 тон корисного вантажу – наукове обладнання, запаси їжі та води, а також проведе утилізацію відходів.

За декілька годин перед тим, о 5-00 за київським часом з космодрому Куру у Французькій Гвіані успішно стартувала ракета Vega з українським двигуном РД-843. Це був третій успішний старт цього носія у 2017 році. Ракета-носій вивела на сонячно-синхронні орбіти два супутники, виготовлених ізраїльським оборонним концерном Israel Aerospace Industries: OPTSAT-3000 (вагою 368 кг) на замовлення міноборони Італії і Venμs (вагою 264 кг) для проекту Ізраїльського космічного агентства і Національного центру космічних досліджень Франції.

Цей пуск став десятим у рамках програми Vega і третім в 2017 році. Всього за 5 років роботи Vega вивела на орбіту 25 супутників для 19 замовників по всьому світу.

Чи означають два вчорашні вдалі запуски що українське ракетобудування перебуває на підйомі? На жаль, не зовсім. Як не хотілось би сказати щось виключно хороше про підприємство, в якого вчора був настільки вдалий день, все-таки реальність трохи псує святковий настрій.

Зокрема, рідинний ракетний двигун РД-843, на якому стартувала вчорашня Vega - це, насправді, глибока переробка двигуна РД-869. Який стояв іще на радянській міжконтинентальній балістичній ракеті СС-18 Сатана. Від якого РД-843 успадкував камеру згоряння і чимало інших деталей. Природно, що вартість запусків на ньому, ймовірно, виходить невисокою - поки використовуються деталі зі "старих запасів". І може помітно вирости, коли "запаси" закінчаться. Власне, тому німецьке агентство аерокосмічних технологій достатньо активно працює з італійцями, щоб розробити заміну РД-843.

Справи із "Antares" ніби веселіші. Для програми запусків цієї ракети Оrbital ATK має контракт на сім років, впродовж яких українські ракетобудівники будуть бодай на якийсь відсоток завантажені роботою. Але й тут треба мати на увазі наступний момент - левову частку будівництва ракети здійснює Оrbital. Натомість ділянка робіт "Південного" - це розробка та контроль виготовлення на заводі Південмаш ємностей для палива, баків високого тиску, клапанів, давачів, системи подачі пального та живлення, труб, дротів та іншого пов'язаного з ними обладнання для двигунів першого ступеня. Все інше - не наше. Та й самі двигуни - це глибока модернізація стародавніх НК-33, розроблених у 1969 році.

А загалом, немає сумніву, що українські ракетобудівники встигнуть іще підзаробити на комерційних запусках, поки приватні американські компанії вдосконалюють технологію дешевих запусків з багаторазовими носіями. Інша річ, що буде потім. І чи вдасться зберегти унікальні виробничі та конструкторські потужності без нових капіталовкладень у дослідження. Будемо надіятись, президент України, який привітав у Фейсбуці українських ракетобудівельників із успіхом, є відповіді на це питання.