Чи зможе Меттіс повернути афганську стратегію Путіна проти нього самого

Курс на ескалацію бойових дій в Афганістані, взятий Москвою, є небезпечним як для Заходу, так і для Росії. А для Афганістану та пострадянських держав Середньої Азії він може виявитись смертельним

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Чи зможе Меттіс повернути афганську стра…

Сьогодні "афганський секрет", який і без того знали всі зацікавлені, остаточно перестав бути секретом. Глава Пентагону Джеймс Меттіс, а слідом за ним – і командувач силами США в Афганістані генерал Джон Ніколсон заявили про те, що Росія постачає зброю терористичному руху "Талібан".

Про що поінформовані джерела говорили ще минулої осені. А 24 квітня джерело в військовому командуванні США уточнило журналістам в Кабулі, що Росія постачає кулемети та іншу стрілецьку зброю талібам, які використовують її в південних провінціях Гільменд, Кандагар і Урузган.

Втім, зараз все це виглядає особливо неприємно – на тлі того, що не далі як чотири дні тому таліби фактично розгромили базу афганських урядових військ, вбивши близько 140 та поранивши майже дві сотні солдатів. Такого успіху десятку талібів вдалося досягти, напавши на солдатів в момент молитви та виходу з мечеті, що навіть за афганськими мірками вважається недостойним.

За подібних умов у США, схоже, зрозуміли, що демонстраційних ударів надпотужними бомбами в Афганістані для встановлення миру явно недостньо. Необхідно ще й перекрити поставки зброї терористам.

До Афганістану злітав очільник Пентагону, туди ж навідався австралійський прем'єр Малкольм Тернбулл. А колишній американський посол в Афганістані Залмай Халілзад повідомив, що до середини травня адміністрація Дональда Трампа визначиться зі своєю політикою в Афганістані.

Яка явно вимагає корекції. Бо партизанські напади на віддалені гарнізони й підриви військових конвоїв, що дотепер практикували "Студенти" (так з арабської перекладається слово "талібан") – це одна річ. А пряма атака на урядові бази зі знищенням великої кількості військовослужбовців цілком може бути початком спроби "Талібану" перехопити контроль над значними адміністративними територіями.І подібний військовий прогрес напівзнищеного руху, на думку Пентагону, був би неможливим без "братньої допомоги" – про що сьогодні й було публічно заявлено.

Очільник російського МЗС Лавров став у звичну для себе позицію "ихтамнет". "Що стосується заяв про нібито поставки нами озброєнь талібам, які звучать від військових у Вашингтоні... то це непрофесійні заяви, ні на чому не засновані" – заявив чиновник. За словами Лаврова, висловлювання США про постачання Росією зброї терористам націлені на те, щоб "відвернути увагу від планів по зміні режиму в Сирії".

Втім, повірити твердженням Лаврова складно. І не тільки через інформацію Меттіса та його підлеглих. Бо одразу після нападу на військову базу російське МЗС висловило думку, що для уникнення подальшого погіршення ситуації в Афганістані слід якомога швидше приступити до переговорів між офіційним Кабулом і рухом "Талібан". Не зважаючи на те, що останній дотепер вважається в Росії терористичною організацією.

Складається враження, що Росія таки намагається дестабілізувати ситуацію в Афганістані, "відімстивши" Заходу за підтримку моджахедів, яка свого часу призвела до поразки радянських військ.

При тому що накапостити Заходу Кремль може максимально просто і без жодних істотних фінансових витрат – просто поставляючи старе залізяччя з іще радянських складів бійцям "Талібану". При тому що довести російську приналежність цієї зброї буде вкрай складно – нічого нового в регіон Кремль, скоріше за все, не доправляє, а кулеметів та "калашів" в країні і без того вистарчає.

Втім, подібний підхід має один недолік. "Талібан" – не Захарченко, ісламські радикали співпрацюють з Москвою, але не контролються нею. І якщо "скажений пес" і його підлеглі та союзники зуміють по-справжньому натиснути на талібів – ті, скоріше за все, почнуть покидати Афганістан. І, зважаючи на те, що в шиїтьсяькому Ірані сунітських радикалів зовсім-зовсім не чекають, напрямк для втечі в них буде два. Це Вазірістан – слабко контрольовані урядом території Пакистану, та пострадянські середньоазіатські республіки. Де в них немало прихильників та симпатиків. І режими яких не користуються надмірною популярністю в своїх громадян. При тому американські та афганські війська цілком можуть не чинити особливого спротиву такому перебігу подій. В такому випадку іржаві кулемети з радянських складів іще добряче повоюють. Але вже проти російських експедиційних корпусів у цих республіках.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme