Чи вийде з Путіна "корейський миротворець"

Роздуми на тему того, що Вашингтон, розчарувавшись у здатності Пекіну вплинути на північно-корейського лідера Кім Чен Ина, збирається звернутись із проханням стосовно цього до Москви, особливо охоче тиражуються російськими ЗМІ. Втім, публікували матеріали на цю тему і цілком пристойні видання, на кшталт Financial Times.

У тому, що дипломатичні спроби Пекіну вплинути на північно-корейський режим зазнали поразки, сумніватись не доводиться. Про це каже як підтримка Китаєм антикорейської резолюції Радбезу ООН, так і цілий ряд далеко більш практичних та дієвих заходів. В числі яких введення антикорейських санкцій, включно з відмовою купувати вугілля, залізну руду, свинець та морепродукти – себто те, що складало близько 90% корейського експорту до Китаю. Наступним кроком став вчорашній візит голови Комітету начальників штабів Збройних сил США генерала Джозефа Данфорда до Китаю, в ході якого той підписав з начальником генерального штабу Народно-визвольної армії Китаю Фаном Фенхуеєм угоду про посилення оперативного зв'язку між арміями двох країн. Що однозначно натякає на те, що в КНР готові до можливих точкових військових операцій США проти Кім Чен Ина, і не хочуть, щоби в ході цих операцій між арміями двох країн виникли якісь непорозуміння.

За таких умов спробувати вплинути на Пхеньян і справді може тільки Москва. Хоч і без будь-яких гарантій успіху, до речі. Але чи схоче Володимир Путін це зробити?

На заваді цьому стане як мінімум декілька причин. Першою, і найбільш очевидною, стане бажання ускладнити геополітичну ситуацію сьогоднішньої вашингтонської адміністрації. Або ж запросити нереальну геополітичну ціну за свою допомогу. Яку Дональд Трамп, зважаючи на свою хистку внутрішньополітичну позицію, звісно, не зможе сплатити.

Але окрім цього, у Москви є ще один вельми вагомий привід для того, щоб залишити Північну Корею в жорсткій міжнародній ізоляції. Путін не хоче ослаблення антикорейських санкцій, аби продовжувати користуватись армією північно-корейських рабів.

Формально економічні стосунки – зокрема, товарообіг між Росією та КНДР – наче й незначні. Хоч і російський товарообіг з КНДР, до слова, виріс за перший квартал 2017 року на 86% - це тоді, коли всі інші країни поспішно згортали економічні стосунки з Пхеньяном.

Але при тому, якщо придивитись до торгівельного балансу Північної Кореї, вийде дивна річ. Режим Кім Чен Ина впродовж багатьох років витрачає набагато більше валюти, ніж заробляє завдяки експорту. Часом – у декілька разів більше. Що наштовхує на думку, що "легальна" картинка торгівельних зв'язків Пхеньяну зі світом не зовсім відповідає дійсності.

Таке припущення буде цілком виправданим. Річ у тому, що північно-корейський режим регулярно відправляє до Росії "трудові армії" – великі групи кваліфікованих робітників, які працюють на російську економіку. За даними російських правозахисників, 70-90% зарплатні цих заробітчан забирає держава. При тому "на заробітки" відправляють тільки одружених чоловіків з дітьми – щоби, в разі чого, мати заложників. Ці люди працюють на найважчих роботах – лісоповалі, будівництві, в сільському господарстві. Працюють, за даними правозахисників, по 12-14 годин без вихідних. При тому зарплатня цих людей в рази менша, ніж в громадян Росії – і з неї, нагадаємо, забирають до 90% "смотрящі" з корейських спецслужб. Для цих людей в Росії існують "трудові табори", контрольовані тими ж корейськими спецслужбами. При спробі втекти за межі табору, і подати прохання про політичний притулок, російські поліцейські відловлюють корейців і повертають їх співробітникам спецслужб – для подальшого повернення в КНДР і подільшого довготривалого ув'язнення чи фізичного знищення. Кількість цих людей невідома, але її оцінюють від 30 до 100 тисяч осіб.

Шляхом експлуатації північно-корейських рабів, режим Володимира Путіна вже зараз здійснює достатньо потужну підтримку КНДР.

За кошти, зароблені корейськими робітниками в Росії, Кім Чен Ин озброює свою армію, купує західні предмети розкошів і розвішує вздовж доріг транспаранти, що прославляють його ім'я. За ці ж кошти він надсилає шпигунів, які крадуть ракетні технології скрізь, де можуть. І нічого міняти в цьому уставленому порядку речей Росія, схоже, не збирається. Про існування корейських "трудових армій" в Росії, здається, варто пам'ятати всім, хто сподівається зробити з Володимира Путіна "миротворця", який врозумить Кім Чен Ина і виведе КНДР з міжнародної ізоляції.