Чи вдасться Путіну розсварити ЄС та США завдяки Ірану

Зустріч російського президента Володимира Путіна зі своїми колегами - президентом Ірану Хасаном Роухані та очільником Азербайджану Ільхамом Алієвим, а також з духовним лідером Ірану аятолою Хаменеї, звичайно, не була "швидкою відповіддю" на ініціативу президента США Донльда Трампа щодо відновлення політики ізоляції Ірану. Ця зустріч готувалась явно довше і ретельніше, ніж черговий раунд "твіттерної дипломатії" чинного господаря Білого дому. Що, втім, не завадило заявам, зробленим на вчорашній зустрічі, виглядати не менш дивно, ніж традиційно емоційні трампівські твіти.

За підсумками зустрічі світ побачили декілька дивних заяв. Перша із них має виключно економічний характер. І зводиться до того, що Росія готова постачати в Іран... газ. Так-так, один крупний експортер газу готується продавати газ іншому крупному експортеру. Поставляти газ Росія хоче через Азербайджан в Північний Іран, куди не доходять внутрішньоіранські газогони. Чи захоче Тегеран у поставках газу для внутрішніх потреб залежати від двох зовнішніх посередників - питання цілком риторичне. Але, вочевидь, про світлі перспективи співпраці конче треба було поговорити. От і поговорили. А реалістичність розмов нікого не хвилювала.

Іще цікавішою стала друга заява, яку озвучив на зустрічі з Володимиром Путіним аятолла Хаменеї. Іранський духовний лідер розповів, як можна, не багато і не мало, ізолювати США. "Ми готові дати відсіч американським санкціям та ізолювати Америку такими способами, як відмова від долара і заміна його національними валютами в двосторонніх і багатосторонніх операціях", заявив він.

У цьому місці можна поцікавитись, як саме дві країни, чий номінальний ВВП складає 1.3 трильйона та 380 мільярдів доларів США відповідно, збираються "ізолювати" країну з ВВП у 19 трильйонів, яка і без їхніх санкцій має з ними мізерний товарообіг. І чим саме вони збираються користуватись замість долара - російськими рублями (на що не погодиться Тегеран), чи іранськими ріалами? Чи в якості "нейтральної валюти" візьмуть білоруський рубль?

Втім, жарти - жартами, але певні підстави говорити про те, що нові американські санкції проти Ірану можуть привести хоч і не до ізоляції, але до явного зменшення підтримки Вашингтону, насправді, є.

Заява президента США Дональда Трампа стосовно того, що Конгрес повинен розглянути можливості виходу США із ядерної угоди 2015 року та відновлення війни санкцій з Тегераном, насправді викликала двоякі почуття серед чисельних союзників США. Таке рішення привітали в Ізраїлі, Саудівській Аравії, та решті переважно суннітських арабських держав.

Натомість в ЄС подібна пропозиція зайвого ентузіазму не викликала. Як в Брюсселі, так і в Берліні та Парижі хочуть вберегти з таким трудом прийнятий Спільний всеосяжний план дій стосовно іранської ядерної програми - і відкрити для себе доступ до іранського газу та іранських ринків.

При тому однозначно сказати, який із підходів до вирішення проблеми Ірану - американський чи європейський - є перспективнішим, сказати насправді непросто. З одного боку, продовження ракетних тестів Тегераном не може радувати, і, по-доброму, заслуговує на реакцію в стилі Дональда Трампа.

З іншого боку, відновлення санкційного тиску на Тегеран автоматично підштовхне його до обіймів Росії. Яка, рано чи пізно, знайде спосіб реалізувати іранський газ в Європу - але вже під видом російського, залишаючи при тому собі чималу різницю в ціні. Чи, на крайній випадок, Путін зможе замістити іранським газом внутрішньоросійські потреби, відправивши на продаж істотно більшу частку власне російських вуглеводнів. Що теж не є надто добре.

Але як би там не було, в разі, якщо США таки приймуть рішення стосовно антиіранських санкцій, а ЄС - утримається від них, це буде найгіршим розвитком подій. Бо буде першим видимим і значущим розколом західної коаліції перед лицем протистояння з Росією.