Конфлікт Азербайджану та Вірменії: Чому українське посольство облили борщем у Єревані

Стріляниною на кордоні Азербайджану та Вірменії впродовж останніх тридцяти років нікого не здивуєш. З моменту завершення війни в Нагірному Карабаху як на межах цього анклаву, так і на інших ділянках кордону між двома державами регулярно пострілювали..

От і цьогорічне загострення стосунків між Єреваном та Баку розпочалося доволі далеко від Нагірного Карабаху, на кордоні між Тавушською областю Вірменії та Товузским районом Азербайджану. Неподалік і від грузинського кордону, до речі. У неділю після обіду між сторонами почалася артилерійська дуель. Нібито після того, як азербайджанський патруль на автомобілі УАЗ порушив лінію демаркації (яка на місцевості не завжди позначена). При тому вірменські та азербайджанські військові звинувачують у перших пострілах своїх опонентів. Періодичні взаємні обстріли продовжувались впродовж двох днів, і тривають дотепер. Використовують для них доволі серйозні калібри – 120-міліметрові міномети і польову гаубичну артилерію.

Результати, звісно, теж не забарилися. Наскільки наразі відомо, вбито щонайменше 11 азербайджанських військових, в тому числі, генерал-майор Полад Хашимов. В Баку стверджують, що було вбито близько сотні вірменських військових і знищено командний пункт. Вірменська сторона повідомляє про чотирьох загиблих, серед яких є двоє офіцерів - майор і капітан.

Як то нерідко буває в подібних конфліктах, "прилітає" не тільки по прикордонних заставах і блокпостах, але й по населених пунктах, тому обидві сторони повідомляють про поранення серед цивільних.

Баку і Єреван паралельно із тим випустили фактично ідентичні заяви, також звинувачуючи у всьому опонентів. "Брудна і підступна політика штовхає Вірменію до прірви. Вся відповідальність падає на керівництво Вірменії. Азербайджан і далі буде захищати свою територіальну цілісність, свої кордони", - заявив азербайджанський президент Алієв на засіданні Ради безпеки країни. "Ми рішуче засуджуємо провокаційні дії азербайджанських збройних сил ... Військово-політичне керівництво Азербайджану несе всю відповідальність за непередбачувані наслідки підриву стабільності в регіоні", - відповів йому прем'єр Вірменії. В обох країнах пройшли мітинги радикальних націоналістичних сил із закликами до тотальної мобілізації. У Вірменії радикали розійшлись мирно, а в Азербайджані захотіли "поспілкуватися" з владою. Після чого були розігнані поліцією.

Після початку подій вірменська сторона звернулася до генсека Організації договору колективної безпеки Станіслава Зася зі скаргою на дії Азербайджану. Ключову роль в цій організації, як відомо, відіграє Росія. Втім, наразі в організації обмежилися "висловленням стурбованості". З виразно проазербайджанською заявою виступило, як і слід було сподіватися, турецьке МЗС.

З міністром закордонних справ Росії Лавровим поговорили по телефону і вірмени, і азербайджанці. В результаті чого Лавров "закликав сторони до негайного припинення вогню, прояву стриманості з урахуванням прийнятих зобов'язань, а також пропозицій представників Росії, США і Франції". Простіше кажучи, також "висловив стурбованість".

Саме стримана реакція Росії і решти союзників обох сторін наштовхує на думку про те, що цьогорічне загострення є радше збігом прикрих випадковостей, ніж задуманим і спланованим початком бойових дій. Оскільки обидві сторони, здається, не готові до якихось надміру різких рухів. Хоча в сутичках і беруть участь артилерія, танки та безпілотники, жоден з учасників конфлікту вглиб території противника наразі не просувається. Тому можна надіятись, що за тиждень-другий на вірменсько-азербайджанському кордоні втихне. Сторони продовжать обмінюватися злими заявами, а їхні союзники закликатимуть до "зваженості й поміркованості".

Хоча жертвою цього конфлікту, окрім військових і цивільних з обох сторін, стали і українсько-вірменські стосунки. Причиною стала заява МЗС України від 13 липня. Протокольний документ також "висловлював стурбованість" і закликав сторони конфлікту докласти максимальних зусиль для деескалації ситуації. Втім, пасаж про те, що "українська сторона виступає за політичне врегулювання ситуації на основі дотримання суверенітету і територіальної цілісності Азербайджанської Республіки в її міжнародно визнаних кордонах" викликав обурення у Вірменії, де сприйняли все це за "проазербайджанську" позицію.

Хоча підтримувати в подібній ситуації Вірменію Україна, звісно, не могла. Технології створення "Л-ДНР" ще не Росія, а СРСР відпрацьовував саме в Нагірному Карабаху. Та й міжнародна позиція Вірменії, яка послідовно підтримувала Росію в усіх міжнародних інституціях, теж навряд чи стимулює Київ до політичної близькості.

В результаті українського посла Івана Кулебу – який, до речі, є батьком чинного міністра закордонних справ України – викликали "на килим" у вірменське МЗС, де розповіли, що в усьому винен Азербайджан. А сьогодні молодіжне крило партії Дашнакцутюн провело під українським посольством у Єревані акцію протесту проти "неправильної" політики України, обливши будівлю борщем. Можливо, це був автентичний прояв незадоволення, можливо, за ним стояли недоброзичливці Києва з московською пропискою – хтозна. Але в сухому залишку певне погіршення стосунків між Вірменією та Україною в результаті цього прикордонного конфлікту можна сприймати як доконаний факт.