Чебурнет наступає: Путін готує росіянам "суверенний рунет"

Російська Держдума схвалила в першому читанні законопроект про "суверенний рунет". Себто подібного законопроекту в цілісному виді не існує в природі - зате є поправки до законів "Про зв'язок" та "Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації", які передбачають створення на Росії інфраструктури, котра в разі потреби "забезпечить працездатність російських інтернет-ресурсів в разі неможливості підключення до зарубіжних серверів".

Власне, мова йде про проект "чисто російського інтернету", який в загальних рисах був розроблений ще в 2014 році, коли реальною здавалась можливість відключення Росії від кореневих серверів інтернету, під напівофіційною назвою "Чебурашка".

Спочатку - декілька слів про технічну сторону справи. Прийняті документи передбачають створення можливості для мінімізації передачі за кордон даних, якими обмінюються між собою російські користувачі. Також визначаються транскордонні лінії зв'язку і точки обміну трафіком. Їх власники, оператори зв'язку зобов'язуються при виникненні загрози забезпечити можливість централізованого управління трафіком.

Простіше кажучи, за командою з Кремля між російським сектром інтернету і рештою світу опускається залізна завіса, яку вже неможливо обійти ні анонімайзерами, ні фейковими проксі-серверами.

При тому норми передбачають необхідність проведення регулярних навчань органів влади, операторів зв'язку і власників технологічних мереж, на яких таке "тимчасове відключення від зовнішнього світу" буде відпрацьовуватися.

На реалізацію законопроекту спочатку не планували виділяти жодних коштів, зараз планується виділити 20 млрд рублів, а реалістичнішою сумою для всієї цієї затії, на думку експертів, є щось біля 50-80 мільярдів рублів. Значна частина цих витрат ляже на плечі провайдерів - які, звичайно, перенесуть їх на плечі населення.

Різко проти подібного проекту виступали російська Рахункова палата, Союз промисловців і підприємців та чимало інших громадських організацій. Без зайвого захоплення прокоментували законопроект в уряді. Навіть депутати від ЛДПР Жириновського заявили, що під приводом захисту від "злих супостатів, які готують напад на нашу країну, нас просто відключать від інтернету". Втім, все це не помогло, і законопроект підтримали 334 депутати - при 47, що проголосували проти.

Для чого було схвалено цей законопроект, який після другого читання має всі шанси стати законом? Зрозуміло, що насправді російські "законотворці" бояться не "наступальних дій США в кіберпросторі", як то було зазначено в пояснювальній записці.

А бояться вони, схоже, далеко більш прозаїчних речей. В першу чергу - непідконтрольного спілкування між самими росіянами. Саме тому однією з ключових є норма про збереження всіх користувацьких даних саме в Росії.

А іншим страхом є не "відключення Росії від кореневих серверів" - а навпаки, збереження інтернету як можливого комунікаційного середовища. З надр якого може вийти якщо й не консолідоване народне обурення, то, принаймні, класичний російський бунт - беззмістовний і безпощадний.

Причини цього страху також достатньо очевидні. Холодильник явно перемагає телевізор по мірі того, як котрий квартал поспіль рівень реальних доходів росіян знижується. Природно, що рейтинг влади падає, при тому нічого, хоч звіддалік схожого на економічну програму виходу з кризи, Кремль запропонувати не може.

Стаття Суркова про "путінізм" як нову російську державотворчу ідею, регулярна брехня Росстату про небачене зростання економіки, з якої публічно сміються навіть російські економісти та посадовці, і от тепер - перші спроби контролювати обіг інформації в інтернеті - все це виглядає як ланки в одному ланцюзі.

Якщо звернути увагу на історичні паралелі - то геронтократ при владі, звіти про "надої та урожайність" у програмі "Час", поля глушилок для боротьби з достовірною інформацією від "ворожих радіоголосів", і тотальна безнадія населення - все це в історії Росії - пардон, СРСР - вже одного разу було. І всі, загалом, пам'ятають, чим все це закінчилося. Єдине, що тішить - що Україна в цій майбутній "геополітичній катастрофі" перебуватиме радше в позиції Польщі чи країн Балтії, аніж на місці "радянської республіки".