В прем’єра Британії Джонсона — коронавірус: Що буде зі світом, якщо захворіють й інші голови держав

Авторитарні країни до певної міри демонструють здатність до більш жорсткого й ефективного карантину. А от в питаннях збереження стабільності за умов недієздатності лідера все може скластися з точністю до навпаки

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
В прем’єра Британії Джонсона — коронавір…

Новина про те, що британський прем'єр-міністр Борис Джонсон захворів на COVID-19, якоюсь радикальною сенсацією ніби й не стала. У Великій Британії хворіє більше десяти тисяч людей і це число, як і скрізь у світі, невпинно зростає. Серед хворих навіть британський спадковий принц Чарльз (ЗМІ Сполученого Королівства злобно жартують, що у 71 рік він на якийсь час таки отримав "свою корону"). За цих умов хвороба першої особи держави видається радше закономірністю, ніж випадковістю.

Тим паче що у Джонсона, за його словами, "легкі ознаки коронавірусу" і 55-річний прем'єр, який не знаходиться у групі ризику, продовжує свою роботу, перебуваючи при тому у взірцевій і законослухняній ізоляції.

Але хвороба першої особи в потужній європейській державі все-таки породжує певну цікавість – як це виглядатиме? Як вплине на британську політику той факт, що прем'єр-міністр закритий на Даунінг-стріт? Особливо якщо зважити на те що невдовзі, судячи із динаміки, в схожій ситуації можуть опинитися і чимало інших європейських (і не тільки) лідерів. Чимала частина із яких є ще й немолодими і не надто здоровими людьми. 

У випадку з Британією зміни, скоріше за все, будуть косметичними. Із очевидних наслідків можна назвати хіба що майже повне припинення переговорів стосовно умов і подробиць Брексіту. Та й то не так через хворобу Джонсона, як через аналогічний діагноз у і представника ЄС з питань виходу Британії Мішеля Барньє. Та ці переговори після початку епідемії і без того фактично припинилися.

Всі інші процеси, в тому числі, й керівництво боротьбою з коронавірусом, контролює так званий "внутрішній кабінет". Який, після хвороби Джонсона, звичайно, не зможе збиратися на Даунінг-стріт, а збиратиметься де завгодно і ще за відеоприсутності чинного прем'єра. Якщо ж і шістка найдовіреніших посадовців опиниться на карантині чи на лікуванні, до справи візьмуться всі представники "вузького кабінету", який за нормальних умов складається з 22 ключових представників уряду. Тому, скоріше за все, в Британії все буде просто і передбачувано – як і, наприклад, в Німеччині, де карантин канцлерки Ангели Меркель не вплинув рівним рахунком на жоден аспект державного життя.

Натомість далеко цікавіше, як виглядатиме ситуація, наприклад, у Білорусі, в разі, якщо "імпортний" вірус добереться до Александра Григоровича. Чи, страшно подумати, на Росії, де може захворіти самі-знаєте-хто.

Звичайно, доступ до тіла Путіна вже не перший тиждень як можуть отримати тільки ті, хто може продемонструвати свіжі результати тестування на коронавірус. Що, втім, не завадило заразі підібратись зовсім близько до самого Кремля – бо в двох співробітників путінської адміністрації захворювання, за чутками, вже було підтверджене.

І якщо уявити собі гіпотетичну (або й не дуже) картину, за якої Володимир Путін захворює на COVID-19 і відправляється до шпиталю, де його лікують арбідолом та відеозаписами з репетиції параду Перемоги, питання керованості російського уряду стає набагато цікавішим, ніж нудна британська владна машина.

Оскільки у відповідності до чинного російського законодавства, у разі недієздатності президента його обов'язки виконуватиме прем'єр. Так-так, Міхаїл Мішустін – зі всією його фантастичною віддаленістю від реального керування Росією. А якщо із Мішустіним раптом трапиться та сама прикрість – бо чого не буває під час епідемії – то керівником Росії стане Валентина Матвієнко. Так-так, безумна пітерська губернаторка, за якої російський Радфед, і без того далекий від адекватності, став інтегральною і навіть найактивнішою частиною "божевільного принтера". Найближчим реалістичним претендентом у черзі на трон – пардон, на виконання обовязків керівника Росії – видається номер четвертий, очільник Держдуми Вячеслав Володін. Який, найбільш ймовірно, в разі виникнення подібної ситуації більш чи менш явно відсторонить від влади більш "високопоставлених".

Тому здається, що владні механізми дійсно демократичних держав мають набагато більше шансів без особливих пригод дожити до кінця епідемії, ніж авторитарні режими. І, з якоїсь точки зору, Україна тут все-таки ближча до Європи, аніж до Росії. 

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme