"Брехня Матільди". Чому на Росії в Миколи II більше не буде коханки

25-го жовтня 2017-го року, до сторіччя Жовтневої революції, на російські екрани вийде фільм "Матильда" режисера Олексія Учителя. Подія знакова і скандальна одночасно. У ньому глядачам покажуть і розкажуть про дошлюбні стосунки Миколи II із зіркою Його Величності Імператорських театрів балериною Матільдою Кшесинською. Роль Кшесинської зіграла польська акторка Міхаліна Ольшанська, а Миколу II довірили німцю Ларсу Айдінгеру, якого вже встигли охрестити "порноактором".

Як відомо, існують щоденники Кшесинської, в яких вона описувала стосунки з Миколою II. Писав про них і він, розповідали та аналізували історики. За офіційною версією, вони тривали з 1892-го (за два роки після першої зустрічі) по 1894-й рік. У 1894 році відбулися заручини Миколи II з німецькою принцесою Алісою Гессенською. Втім, за іншою суперечливою версією у Миколи II та Кшесинської народилася донька у 1911 році, Целіна, яку досі вважають племінницею балерини.

Вже можна переглянути трейлер фільму, в якому є й еротичні сцени.

І саме це дуже обурило православних активістів "Царського хреста". Віруючі обурені тим, що режисер Учитель порочить пам'ять святого - саме святого, бо у 2000 році Микола II і його сім'я були визнані страстотерпцями. Обурилася й кримська "Няша" Наталія Поклонська, заявивши, що навіть "не буде бруднитися переглядом" стрічки. Звичайно - у неї ж бюст Миколи II мироточив.

Проте, на цьому історія не завершилася. На Росії не довго думали і вирішили зняти ще один фільм - "Брехня Матильди".

Сім російських істориків, а також боєць змішаного стилю Федір Ємельяненко, депутат Держдуми Росії, "єдинорос" Віталій Мілонов, митрополит Вікентій та інші зніматимуться у цій документалці режисера Сергія Алієва. Обіцяють невеликий бюджет, близько 2 млн рублів. І, головне, хочуть розвінчати міфи про Миколу II і його роман з Кшесинською. Алієв підкреслив, що його ображає "хула на царя" у фільмі "Матильда", оскільки він упевнений, що для Миколи II були неможливі стосунки до шлюбу. За його словами, у трейлері показано "стосунки самки – жеребця, а це ж святий імператор".

В плані "розвінчання міфів" росіяни і справді далеко пішли. Спростування історичних фактів, переписування історії... З останніх варто згадати королеву Франції Анну Ярославну, яку Путін назвав "російською". Взагалі, істерія з переписуванням історії на Росії почалася вже досить давно, але епіцентром можна вважати 2015-й рік, коли у ЗМІ з'явилося дуже багато статей про міфи Другої світової, а книжкові полиці почали завалювати імперськими книгами. Наприклад, в 2015-му році у Санкт-Петербурзі пройшла виставка "Рюриковичі", на якій експерти розповідали росіянам про нову історію "Стародавньої Русі". Із найбільш знатних фішок - це те, що Іван Грозний не вбивав свого сина. І це та інший негатив про Грозного -лише пропаганда та інформаційна війна проти Росії у тогочасній Європі. Окрім цього, експерти розповідали, що у часи князя Володимира Святославовича вже існували гумконвої - вози з продовольством везли хворим та бідним.

Історія для Росії - це інструмент. Росіяни переписують не тільки свою історію, вони пишуть її для сусідніх держав. Взяти хоча б Литву. Правду про штурм радянськими військами телевежі у Вільнюсі 13-го січня 1991-го знають у цій країні всі. І знають, хто стріляв, вбивав людей. Проте на Росії мають свою версію - литовські націоналісти стріляли самі в себе. Після чергового показу такої версії у Литві навіть призупинили роботу "Першого каналу" Росії - в 2013-му році. Бандерівці, третя сила, яка вбивала людей на Майдані - це теж частина вже нової, написаної для нас росіянами історії.

Росіяни охоче святкують День народної єдності - святкування річниці звільнення від поляків, забуваючи, що Росія сама володіла половиною Польщі і ділила її з Гітлером.

Грузія, майже десять років тому, сама організувала агресію проти власної території...

Головний внесок в перемогу у Другій світовій зробили росіяни, про українців можна забути, бо країни та нації такої не існує - є Малоросія, чи Новоросія.

Проте, враховуючи особливості власної країни та її національного складу, росіянам доводиться поводитися обережно. Татаро-монгольське іго зникло з підручників, бо що скажуть у Казані. А щоб не ображати Кадирова про борця із Російською Імперією імама Шаміля кажуть лише хороше. І, взагалі, чеченці за ці 20 років стали рідними. Якщо в 90-х та на початку 2000-х у сюжетах та газетах їх називали кривавими сепаратистами, то згодом, коли конфлікт вщухав, розпочалося братання. Згадати хоча б фільм режисера Міхалкова "12" про чеченського хлопчика, якого звинувачували у вбивстві вітчима, офіцера російської армії, і 12 присяжних, які його виправдали, а один навіть вирішив виховувати.

Тому не дивно, що росіяни залюбки розкажуть своїм православним, що Микола II ніколи не мав дошлюбних чи позашлюбних зв'язків, знайдуть підтвердження. Оскільки, навіть з Распутіна, негативний образ якого використовувався у радянській пропаганді, вже ліплять "духовну скрєпу".

Для чого це Росії? В 2014-му році вийшла книга "Історія Криму". У ній не знайшлося місця, наприклад, депортації кримських татар... Історія - це зброя. Переписування фактів, їхнє замовчування або створення нової історії дозволяє керувати людьми. На Росії історія суміжна з пропагандою, що дозволяє, наприклад, відряджати на "хрестові походи" проти "фашистів" нові порції православних. Мова йде про Донбас і протистояння з НАТО. Це вже все було. Публіцист Михайло Тюренков писав про Чехословацьку авантюру СРСР наступне: "У Чехословаччині західними спецслужбами до серпня 1968 було "натаскано" більше 40.000 антирадянськи налаштованих озброєних молодчиків. Спеціальна ударна група, яка повинна була підготувати вторгнення на територію Чехословаччини військ НАТО. Якби ми не увійшли до Чехословаччини в ніч з 20 на 21 серпня 1968, то буквально через кілька годин там вже були б війська Північно-Атлантичного договору. У свою чергу, це не зупинило б Радянський Союз, і тоді цілком могла б початися Третя світова війна".

Проте, він свідомо забуває, що Чехословаччина не була частиною СРСР і мала право на національне самовизначення.

"Брехня Матильди" стане черговою порцією історичного маразму для окремих умів, переважно, частини православного російського світу. Щоб не руйнувати скрєпи, і не піддавати обуренню тонкі матерії мізків такої потрібної великої частини населення багатонаціональної країни, яку так важко втримати. І Кожна помилка може стати цим сірником, що зможе роздмухати справжню пожежу в цій державі. Імперіалізм - це нова фішка сучасної Росії. Заради цього Миколу II позбавлять навіть коханки.