Божевілля Брексіту: Що Мей робити з найгіркішою поразкою в кар'єрі

Вчора британська прем'єр-міністр Тереза Мей зазнала найгіркішої поразки за всю політичну кар'єру. Але це тільки мала частина тих проблем, з якими зіткнулась як Велика Британія, так і, в дещо меншій мірі, ЄС

Вчорашнє голосування стосовно плану виходу Великої Британії з ЄС, узгодженого Терезою Мей з Брюсселем, ввійде в історію британського парламентаризму. Хоча б тому, що голосування це, як підрахували схильні до парі та тоталізатора британці, встановило дуже своєрідний рекорд. Проти пропозиції уряду проголосувало 432 депутати, а за - тільки 202. "Негативний баланс" склав 230 голосів - при тому що попередній "рекорд" такого роду був поставлений в 1924 році, і становив всього 166 голосів "негативного балансу".

Таким чином, навіть колеги по партії не стали підтримувати план Мей. А опозиція запропонувала проголосувати щодо вотуму недовіри уряду Мей - вже сьогодні.

Голосування це, насправді, теж буде вибором між поганим і ще гіршим. Бо відставка чинного уряду означатиме, що консервативна партіфя повинна впродовж двох тижнів сформувати новий кабінет (що малоймовірно) - а в іншому разі країна втрачає виконавчу владу напередодні вкрай непростого геополітичного моменту, і йде на позачергові вибори за умов практично рівного рейтингу консерваторів та лейбористів. У такий спосіб Сполучене королівство отримує ненульові шанси на руйнівний для економіки "нерегульований брексіт" - якщо в посадовців ЄС урветься терпець стосовно безконечних і відверто хаотичних маневрів Лондона, і Британії відмовлять у "відстрочці" з виходом. А такий варіант видається більш ніж можливим - вчорашня спільна заява країн ЄС констатує, що угода, досягнута з Мей, є "найкращим і єдиним способом" впорядкувати вихід Британії з Союзу, де, зважаючи на результати вчорашнього голосування, готуються до "хаотичного" брексіту.

Якщо ж парламентарі продемонструють свою довіру до Мей, то Сполучене Королівство опиниться з "незмінним" на рік прем'єром, який, по суті, не знає, що робити далі.

Жодна політична сила Великої Британії наразі не пропонує виходу із ситуації на який би погодилась бодай половина парламенту. Тому сподіватися на те, що хаос найближчим часом закінчиться, немає жодних істотних підстав.

Нервують і в континентальній Європі. Напруживши останні залишки ввічливості, очільник Єврокомісії підкреслено стримано заявив учора, що він "закликає Сполучене Королівство якомога швидше прояснити свої подальші наміри - бо час практично скінчився".

Таким чином, перед політичними елітами Великої Британії зараз стоїть декілька варіантів можливих подальших дій. Кожен із яких, на жаль, має більше недоліків, аніж переваг.

Перший, найбільш "м'який" і найбільш реальний варіант розвитку подій - це голосування за довіру Терезі Мей, і спроби чинного прем'єра домовитись із прихильниками "м'якого" і регульованого Брексіту в парламенті про компроміс. Такий варіант супроводжується проханням до ЄС про відтермінування фактичного Брексіту.

Втім, цей шлях, зважаючи на зовнішню привабливість, має всі шанси бути прийнятим в британському парламенті. От тільки він не може бути реалізованим. Бо, з одного боку, щоби заставити бодай півтори сотні парламентарів з числа тих, хто вчора відкинув угоду Мей, її підтримати, цю угоду слід хоч трохи змінити на користь Британії. На що не згодні не тільки в Брюсселі - але й у Берліні та Парижі. А просто взяти і переконати за два чи три місяці половину парламенту в тому, що треба просто змінити свою думку на діаметрально протилежну, не зміг би й сер Вінстон Черчілль, не те що нинішня очільниця виконавчої влади Британії. Тому в разі прийняття "мякого" варіанту через місяць-другий Британія опиниться строго в тому самому місці, де зупинилась учора.

Інший ймовірний шлях - неврегульований Брексіт. Який стане шоком для ЄС - але істотно більшим шоком для Британії. Де його - попри голосні й бравурні заяви євроскептиків - насправді не хоче практично ніхто. Але наразі здається, що цей шлях має найбільше шансів на реалізацію. І навіть не так через перемогу євроскептиків, як через те, що попередній, "м'який" варіант сам по собі скотиться до "хаотичного" Брексіту. І трапиться це на початку літа - саме таку максимальну відстрочку, за чутками, можуть дати Лондону в Брюсселі.

Тим паче, що й ключові країни ЄС, здається, зовсім не проти на прикладі Британії, яку все рівно не надіються повернути, зробити показовий урок для всіх, хто хоче покинути ЄС - чи поводиться так, що його можуть заставити це вчинити. "Показова екзекуція", тим паче на прикладі гордих і небідних британців, може мати чудовий виховний ефект для менших народів та держав - принаймні, на це, здається, надіються у Берліні.

Є, звичайно, і третій спосіб вийти з кризи. Це провести повторний референдум стосовно виходу із ЄС. От тільки шлях цей не підтримує жодна із основних британських партій, де переконані - чи принаймні, вдало імітують переконання в тому, що "волю народу слід поважати". Зі всіх британських політсил відкрито "переграти" Брексіт закликали тільки ліберальні демократи, що мають 11 голосів із 650 у Палаті общин.

Таким чином, віддавши можливість приймати рішення стосовно європейського майбутнього Великої Британії у руки виборців, Лондон, схоже, вчинив помилку, за яку розплачуватись доведеться обом головним партіям країни, і наслідки якої впливатимуть на політику Сполученого Королівства іще не один десяток років. Хоча вся ця історія може стати добрим щепленням від євроскептицизму для чисельних гарячих голів навіть у багатих економіках ЄС. Не кажучи вже про східноєвропейські молоді й не надто розвинені демократії.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна