Болтон і євроскептики: Чи готується Трамп розвалити ЄС

На тлі новин про переговори Джона Болтона з Володимиром Путіним (на яких сторони "домовились про те, що вони поки що ні про що не домовились"), і м'яко кажучи дивних, хоч, можливо, і необдуманих обмовок Доналда Трампа про майбутню долю Криму, зроблених ним в Канаді, практично непоміченим залишився візит радника президента з нацбезпеки до Великої Британії.

Той самий, де Болтон провів таємну зустріч з євроскептиками правлячої Консервативної партії. На якій повідомив, що президент США хоче прискорити укладення вельми вигідної для Лондона торгової угоди після виходу Великої Британії з ЄС. Болтон також повідомив аудиторії, що Трамп з ентузіазмом ставиться до Brexit і вірить, що США і Велика Британія зможуть укласти нову торговельну угоду через два роки після формального виходу Великої Британії з ЄС, який мав би трапитись в ніч з 29 на 30 березня 2019 року.

Якщо залишити поза увагою той факт, що подібні "підпільні" переговори ставлять у трохи дивну позицію Терезу Мей, яка є все-таки є лідером партії британських консерваторів, і мала би вести переговори про подібні питання особисто, звертає на себе увагу той факт, що Вашингтон подібними розмовами явно намагається гарантувати реалізацію сценарію "жорсткого" Брексіту, в доречності якого засумнівались чимало британських політиків. Пропонуючи при тому морквинку на ниточці – бо в той час сам Трамп, швидше за все, вже буде зайнятий новими виборчими перегонами, а не виконанням даних обіцянок. Перегонами, у яких він, цілком ймовірно, і не стане лідером – і тоді питання відповідальності за обіцянки плавно постане перед нової адміністрацією.

Паралельно із візитом Болтона до Італії, новий уряд якої всерйоз розглядає можливість виходу із зони євро, та чутками про спроби Трампа переконати президента Франції Еммануеля Макона вийти зі складу ЄС, які господар Білого дому ніби то здійснював іще під час зустрічі президентів у кінці квітня, подібні політичні кроки справляють враження, що Вашингтон всерйоз почав розхитувати Європейський Союз.

Стосунки трампівської Америки з об'єднаною Європою і дотепер були не блискучі, але зараз мова йде не про руйнування трансатлантичної єдності, а про початок трансатлантичної війни.

В разі початку якої спільні санкції ЄС та США проти Росії, які, за великим рахунком, були чи не єдиним реальним, а не декларативним досягненням західних демократій у справі стримування Путіна, будуть неминуче зруйновані. Більше того, система західної колективної безпеки, реалізована у вигляді НАТО, також зі значною ймовірністю припинить своє існування. Або, у кращому випадку, перетвориться на "НАТО без США" – паралельно зі створенням не тільки "G7 без Росії", але й "G6 без США".

За таких умов прозахідний курс України неминуче зазнає трансформації. Оскільки єдиний "Захід" може припинити своє існування, розділившись на два не тільки окремих, але й ворожих між собою центри геополітичного впливу.

Безумовно, такі катастрофічні сценарії є тільки можливістю, а не сформованою картиною майбутнього. І для того, щоб реальністю вони так і не стали, доведеться докласти зусиль керівництву ЄС – бо здолати відцентрові тенденції в Італії ще цілком можливо. Доведеться попрацювати і американському Конгресу, який, зменшивши загрозу негайного імпічменту Трампа, дав тому можливість відволіктись від конфлікту із законодавцями – і розпочати тотальний конфлікт із союзниками США по всій планеті. Бо витверезити Трампа може тільки негайна загроза його особистому становищу, а не якісь гіпотетичні роздуми про невеселе майбутнє США, яке неминуче настане в результаті його "альтернативно обдарованої" політичної лінії.

Спробувати зіграти роль "моста" між США та ЄС доведеться, можливо, навіть Україні. Хоча б для того, щоби в найближчому майбутньому не обирати свою сторону у протистоянні, яке неминуче призведе до ослаблення західних демократій у їх конфлікті як із путінською Росією, так і з іншими тоталітарними режимами сучасного світу.