Битва за Тріполі: Для чого Путін готує нову бійню в Африці

Учора головнокомандувач Лівійської національної армії Халіфа Хафтар розповсюдив відеозвернення, в якому віддав наказ своїм військам наступати на столицю країни Тріполі. Не минуло й доби, як бійці цієї армії вступили в бої з загонами, які обороняють Тріполі.

Для людей, далеких від політичної ситуації у Лівії, все це може виглядати трохи дивно - чому командувач збройних сил лівійського парламенту раптом оголосив війну визнаному міжнародною громадськістю коаліційному уряду, і з боями рветься до столиці?

Насправді, цей конфлікт "законодавчої" і "виконавчої" влади в Лівії має доволі багату і криваву історію. Після падіння режиму Каддафі внаслідок революції 2011 року, централізована влада в Лівії практично відсутня. Оскільки "центрів" є як мінімум два - це сформований за сприяння ООН уряд національної згоди, що базується в Тріполі, і обраний населенням східних областей Лівії парламент - волю якого нібито виконує фельдмаршал Халіфа Хафтар, з резиденцією в Тобруці.

Хафтар свого часу був вірним побратимом Каддафі. Але в 1980-х роках лівійський диктатор відправив своїх "іхтамнетов" повоювати в Чад під командуванням Хафтара. Де той потрапив у полон - після чого Каддафі заявив, що нічого ні про якого Хафтара не знає. Внаслідок того прикрого інциденту Хафтар різко став "дисидентом", і два десятки років працював над поваленням режиму Каддафі. А коли режим Каддафі впав - Хафтар розраховував посісти місце зрадливого соратника. Втім, не склалося. Поки що.

І щоб виправити цю несправедливість, Хафтар налагодив тісні стосунки з Москвою. За останні два роки Хафтар провів більше півдесятка переговорів з главою Міноборони Росії Сергієм Шойгу. А ще - відвідав російський авіаносець "Адмірал Кузнєцов". І наніс два візити до Москви. Як мінімум на одних із них був присутній бізнесмен Євген Пригожин. Після чого сили Хафтара поповнилися, за чутками, немалим підрозділом "вагнерівців" і запасами російської зброї.

І ось цей "російський фельдмаршал" приймає рішення атакувати столицю своєї країни. Не складно здогадатись, що це рішення прийнято або на вимогу Москви, або, як мінімум, за активної згоди "російських друзів".

Для чого Володимиру Путіну нова масштабна війна в Африці? Відповідей є одразу кілька. Перша - і можливо, ключова полягає в тому, що за розвіданими запасами нафти Лівія займає перше місце в Африці і девяте - у світі. Ймовірно, що повні запаси нафти у Лівії є більшими, ніж у Росії. Є в країні й істотні запаси газу. Нафтова і газова галузі країни з часів Каддафі контролюються державою.

І к випадку перемоги Хафтара все це опиниться під непрямим, але щільним контролем Москви. Хафтару буде потрібно все більше й більше російської зброї - в обмін на поставки якої "Роснєфть" та "Газпром" отримуватимуть все нові й нові родовища з дешевими та легкими у видобутку вуглеводнями.

Втім, далеко не факт що "бліцкріг" Хафтара не затягнеться на роки. Оскільки західна частина країни не без підстав побоюється, що вхід його військ у столицю не перетвориться на масову різанину.

Але і в такому випадку Росія опиняється у виграшній позиції. Оскільки наростання військових дій викличе збільшення потоків біженців до Європи. А Володимир Путін знову стане єдиним каналом, через який можна повпливати на Хафтара.

Тому, вочевидь, єдине, що може зробити колективний Захід - це відбити в підстаркуватого фельдмаршала Хафтара з його російськими друзями бажання розгортати масований наступ на густозаселені райони Лівії. І зробити це, судячи з усього, необхідно впродовж лічених днів - поки хафтарівські колони рухаються по малозаселеній місцевості, а не перейшли до міських боїв, безнадійно змішавшись з більш ніж мільйонним населенням Тріполі. Чи зможе Захід впоратись із цим тестом - покажуть найближчі три-чотири доби.