Битва за транзит: Чим допоможе Нафтогазу арешт дивідендів Газпрому від Nord Stream

Рішення британського суду у справі дивідендів Газпрому радикального фінансового удару по російській компанії не завдасть, але воно може стати взірцем для інших судових інституцій Європи

Рішення Комерційного суду Англії та Уельсу, яким британська Феміда зобов'язала російський Газпром в разі отримання дивідендів від Nord Stream внести $145 млн з належної йому суми на рахунок суду, повною несподіванкою не стало, оскільки було прийнято іще 11 червня. І глава "Нафтогазу" Андрій Коболєв натякав на подібний результат іще 26 червня, коли хвалився, що "нам вдалося показати "Газпрому", що він не тільки не може розпоряджатися своїми активами, що перебувають під арештом, але, в тому числі, не може отримувати з них дивіденди".

Втім, прес-служба компанії оприлюднила рішення Комерційного суду Англії тільки сьогодні.

Можливо, така затримка була пов'язана з тим, що у "Нафтогазі" не хотіли оголошувати рішення перед останніми переговорами із Газпромом, пропонуючи представникам російської монополії мовчанку про їхню судову невдачу в обмін на якісь переговорні поступки.

Втім, як відомо, переговори, що за словами всіх учасників "пройшли в конструктивному руслі", завершились нічим, нову угоду про транзит укладено не було, всі зацікавлені сторони розійшлися "на канікули" до вересня, і "Нафтогаз" оприлюднив свій козир.

Тим паче, що в акурат сьогодні інший суд стосовно дивідендів обернувся для Андрія Коболєва куди як менш приємними новинами. Після того, як уже "Нафтогаз" відмовився сплачувати дивіденди за минулий рік і відстояв своє право на несплату в суді (правда, не англійському, а Окружному адміністративному у місті Києві), прем'єр-міністр Володимир Гройсман закликав членів уряду прийняти пропозицію про звільнення керівників держпідприємств, які судяться з урядом. На подібному тлі Коболєву потрібна була якась перемога - і він добув її зі своїх запасів. Але то вже локальні подробиці.

Натомість що стосується рішення англійського суду, то воно, окрім іншого, передбачає, що примусове виконання рішення Стокгольмського арбітражу в транзитній справі між Нафтогазом і Газпромом на території Англії та Уельсу стане можливим після ухвалення рішення Апеляційним судом округу Свеа. Після чого заблоковані кошти Газпрому перейдуть до "Нафтогазу". Або не перейдуть, якщо українська сторона програє апеляцію.

Звичайно, $145 млн не є якоюсь захмарною сумою для "Газпрому", і їх арешт російську компанію на грань банкрутства не поставить. Але в цій історії є один ключовий момент - рішення стосовно "Газпрому" прийняв суд, авторитет і якість роботи якого не ставить під сумнів ніхто в Західній Європі. І дане рішення цілком може бути прийняте іншими судами в якості взірцевого.

А як пам'ятають близькі до теми читачі, за результатами двох арбітражних проваджень у Стокгольмі Газпром має сплатити на користь "Нафтогазу" $2,56 млрд. І майна та коштів у Європі в російської компанії цілком достатньо, щоб повністю перекрити цей борг перед українською компанією - разом із відсотками за ним, які постійно зростають.

Звичайно, навіть такий перебіг подій не врятує "Нафтогаз" та українську ГТС від можливого припинення транзиту російського газу. Але й ресурси Газпрому не є безкінечними. Тому фінансовий тиск з боку європейської Феміди дає переговорникам як з боку "Нафтогазу", так і з боку Єврокомісії додаткові аргументи для того, щоб у вересні підштовхнути представників російського газового монополіста до пошуків компромісу. Який був би фінансовим, а не включав би, приміром, створення консорціуму з управління українською ГТС за участі Газпрому, як то наразі пропонує російська сторона.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна