"Спутник" недолетів: Як Росія стала жертвою власної "вакцинної дипломатії"

Рекламна кампанія російської вакцини "Спутник V", як всі пам'ятають, була колосальною. Про її неперевершені якості світ інформували всі – від президента Володимира Путіна і до тисяч безіменних тролів, які поширювали в соцмережах фейки про конкурентні продукти.

І результати цієї кампанії вийшли немалими – вакцину зареєстрували як мінімум в 59 країнах. Звичайно, особливою популярністю "Спутник V" в Європі не користувався – його було зареєстровано тільки в Білорусі, Молдові, Угорщині, Сан-Маріно, в Сербії та в Чорногорії. Інші чисельні плани стосовно використання цього препарату – а розмови про це йшли навіть у Німеччині – так планами і залишилися.

Натомість в Африці та в Південній Америці колосальна кількість країн, особливо традиційно дружніх до Росії, зробила ставку саме на "Спутник V". Більше того, в період підписання контрактів вище керівництво Росії іще скаржилось на те, що Захід здійснює "протекціоністську політику" і блокує можливість продажу російської вакцини на багатьох ринках третіх країн.

Втім, коли справа перейшла від політичних декларацій до виробництва вакцини, все трохи змінилося. Оскільки російська промисловість виявилася неспроможною виконати взяті на себе зобов'язання.

Наприклад, до Болівії Росія зобов'язалася поставити 5 мільйонів доз "Спутник V" до кінця травня. В реальності до 30 червня в країну прибуло 745 тисяч доз. Схожа ситуація склалася в Аргентині та Мексиці. Сьогодні від "Спутник V" відмовилася Бразилія. Три дні тому на аналогічний хід пішла Гватемала, куди з 16 мільйонів законтрактованих доз російської вакцини наразі прибуло тільки 150 тисяч. Зараз уряд цієї країни робить все можливе, щоби повернути 79 мільйонів доларів авансу, сплаченого російській стороні.

Ситуацію ускладнює той факт, що отримавши першу дозу "Спутник V", громадяни цих країн не можуть ревакцинуватися, оскільки чіткі дані про можливість рекомбінації російської вакцини з другою дозою від іншого виробника наразі цілком відсутні.

В результаті у декотрих країнах – зокрема, в тій самій Болівії – громадяни розпочали протести проти уряду, який зробив такий невдалий вибір постачальника вакцини.

Зрив програми вакцинації через провину Росії відбувається і в Мексиці, Ірані, Парагваї, Гондурасі та Анголі.

Що характерно – в більшості випадків від бажання Росії ковтнути більше, ніж здатна перетравити її скромна фармацевтична промисловість, постраждали здебільшого країни, які іще з часів СРСР були союзниками Москви – ну, або стали ними впродовж останніх десятиліть.

Тепер лідери та посадовці цих країн мають всього два варіанти. Або звертатись до ненависного й імперіалістичного Заходу з проханням про мільйон – чи десяток мільйонів – доз AstraZeneca чи Pfizer. Або ж, хто бідніший, телефонувати до Пекіна з проханням про поставки китайської продукції.

В цьому місці можна було б оптимістично понадіятися, що надалі еліти цих держав будуть обережніше обирати собі міжнародно-торговельних партнерів. Та й українські еліти менше слухатимуть всіляких кив, які іще весною розповідали всім, як постражають громадяни нашої країни через відмову Києва від поставок російської вакцини. Оптимізму заважає тільки той факт, що за цю науку хтось заплатить своїм життям.

Головне фото: depositphotos.com