У Москву через Київ: Чому поляки взялися давати поради очільнику дипломатії ЄС

Міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау заявив, що рішуче не підтримує ідею візиту глави європейської дипломатії Жозепа Борреля до Росії. Принаймні, до виконання кількох умов.

Серед яких ключовою була необхідність провести попередні наради стосовно подібного візиту з держсекретарем США. Що виглядає трохи несподівано, якщо зважити на той факт, що це місце наразі фактично вакантне. Втім, за певного везіння, до завтрашнього ранку США вже матимуть нового повносправного держсекретаря, і Боррелю буде з ким радитися. Що, на думку Рау, "зміцнить позиції Жозепа Борреля на переговорах з російською владою".

Іншою вимогою очільника польського МЗС до глави європейської дипломатії стала пропозиція перед візитом до Москви відвідати також і Київ. Виключно в якості нагадування того факту, що Москва "загарбала території" східних союзників Польщі, і у Варшаві про цей факт не забули.

З одного боку, ці констатації Рау виглядають цілком адекватно – якщо зважити на той факт, що висловлені вони були на зустрічі 27 міністрів іноземних справ, присвяченій, в тому числі, і ймовірному візиту Борреля до Росії.

З іншого боку, пропозиція главі дипломатії потужного наддержавного утворення "узгоджувати позицію" з іншою, останнім часом не надто дружньою до ЄС державою, для пересічного закордонного візиту, при тому ще й чекаючи, поки та інша держава заповнить вакансію міністра закордонних справ і той самий Блінкен встигне переїхати в свій новий кабінет та отримати службовий захищений телефон, також виглядає трохи дивною.

При тому критичність до дипломатичних планів Борреля не став особистим випадом з боку Рау. Фактично, аналогічний текст озвучила і колишня міністерка закордонних справ, а нині впливовий політик "Права і справедливості" Анна Фотига, яка також порадила Боррелю зайвий раз подумати над потребою візиту до Москви і навідатися спочатку до Києва. Делікатно поцікавившись при тому, що саме збирається робити глава європейської дипломатії, якщо насильство, розгорнуте російською владою проти учасників протестів, посилиться.

Реакція Варшави, схоже, демонструє посадовцям ЄС, що поляків не надто переконали заяви Борреля про те, що його візит до Москви наступного тижня є чудовою можливістю висловити негативну позицію ЄС щодо подій в Росії, і засудити арешт Навального та насильство на вулицях. Або, можливо, у Польщі вважають, що цього разу словесного засудження буде трохи замало. А обговорення ймовірних антиросійських санкцій якось все відкладається.

А інший месидж, який з Варшави прагнуть надіслати до Брюсселя, полягає в тому, що коли західноєвропейські держави продовжать беззубе загравання з Росією, то у Східній Європі почнуть орієнтуватись у цьому питанні радше на Вашингтон, аніж на Брюссель.

Звичайно, можна припустити, що все це – демонстрація надмірного польського гонору і тиха помста за тиск, який чинять на Польщу у ЄС через порушення норм верховенства права.

Але, в будь-якому разі, надміру м'який політичний курс ЄС стосовно путінської Росії, схоже, може стати проблемою не тільки "східних сусідів Польщі, що втратили свої території", але й Брюсселю, Берліну та Парижу. Що, до певної міри, можна розглядати як певне відновлення справедливості.