"Азовська" резолюція: Як Європа допоможе Україні боротися з Путіним

Вчорашня резолюція Європейського парламенту про порушення Росією міжнародного права в Азовському морі особливих несподіванок наче й не принесла, принаймні розходження фінального тексту з оприлюдненим раніше проектом було мінімальним. Парламентарі засудили все те, що й збирались засудити: будівництво Керченського мосту, демонстративні зупинки й огляди торгівельних кораблів під прапорами України, ЄС та третіх держав і всі інші неправомірні дії російської сторони із негативним впливом на екологічну ситуацію в Азовському морі включно. Але якими будуть практичні наслідки вчорашньої декларації? Чи все так і обмежиться декларативним висловленням стурбованості?

Відповідь на ці питання дає сам текст прийнятого учора документа. Ключовим моментом якого є те, що резолюція містить неодноразові й чіткі заклики до органів виконавчої влади ЄС забезпечити уважне спостереження за діями Росії на Азові. Зокрема, депутати ЄП констатують, що "було б дуже корисно призначити спеціального представника ЄС з питань Криму та району Донбасу, обов'язки якого також охоплюватимуть Азовське море". Окрім того, резолюція закликає представника ЄС з питань закордонних справ забезпечити спостереження спецмісії ОБСЄ і за Азовським морем, або ж створити нову, обладнану для роботи на морі моніторингову місію.

А забезпечивши, у відповідності до вчорашньої резолюції, надійне спостереження за діяльністю росіян в Азовському морі, виконавча влада ЄС в результаті діяльності спостережної місії практично неминучо отримає аргументи як для протидії лобістам Росії в ЄС, так, у випадку ескалації ситуації на морі, і підстави для введення жорсткіших антиросійських санкцій.

Окрім, власне, засудження російських дій на Азові ЄП у цій резолюції, цілком ймовірно, проводить "обкатку" механізмів протидії Росії і на Балтиці, відверто згадуючи, що "блокування морського транспорту вже здійснюється Росією в Балтійському морі, зокрема проти країн Балтії та Польщі (Вісланське узбережжя)".

А інший ключовий момент у прийнятій вчора резолюції відкриває нові можливості вже не для європейських бюрократів, а для українських дипломатів. Йдеться про заклик ЄП до Європейської Комісії "провести повну оцінку економічного збитку, спричиненого де-факто блокадою, та розглянути можливі способи підтримки тих перевізників та портів, які зазнали негативного впливу, зокрема шляхом посилення участі ЄС у Маріуполі і Бердянську, підвищення соціальної стійкості та сприяння економічному розвитку цих міст та південно-східного регіону України".

Шлях від цього заклику до рішення виконавчої влади ЄС про компенсацію європейським перевізникам, що постраждали від дій росіян на Азові, скоріше за все, буде достатньо простим та коротким. А шлях до входження європейських інвестицій в Маріуполь та Бердянськ – помітно довшим та важчим. Але, апелюючи до цього рішення Європейського парламенту, українська дипломатія цілком спроможна відкрити діалог з вропейськими партнерами стосовно практичних і, в першу чергу, економічних кроків, які дозволять стабілізувати ситуацію у регіонах, які страждають від російської агресії на Азові.

Навчені анексією Криму та війною на Донбасі, європейські політики намагаються тепер діяти бодай трохи оперативніше й жорсткіше, блокуючи вогнища напруження іще до моменту початку ймовірного на жаль силового конфлікту. І цю зміну політики ЄС Україна може тільки вітати. І нехай вчорашня резолюція ЄП і не обіцяє Україні якихось негайних переваг, вона, водночас, відкриває чимало можливостей, які, за належних зусиль з боку нашої влади, можуть бути конвертовані у відчутні економічні переваги, що дозволять звести нанівець надії Росії на дестабілізацію в південно-східному регіоні України.