Вибух у Бейруті: Як російський бізнес та ліванська бюрократія причетні до трагедії

Вчорашній вибух поблизу порту Бейрута продемонстрував, що подобу ядерного апокаліпсису можна організувати, поєднавши недбалість, неефективну бюрократію та мінеральні добрива. Точні причини події іще будуть розслідуватися, але без двох тисяч тон аміачної селітри трагедії б не трапилося

Вибух у Бейруті: Як російський бізнес та…

За даними сейсмологічної обсерваторії в Йорданії, вчорашні вибухи у Лівані були еквівалентними за потужністю землетрусу силою 4,5 бали за шкалою Ріхтера. Вони відчувалися на Кіпрі, більш ніж за дві сотні кілометрів від епіцентру. Людям вдалося зробити подію геологічного масштабу – при тому не використавши ядерної зброї. Щоправда, довелося заплатити сотнею (можливо – істотно більше) життів, тисячами поранених і помітною частиною Бейрута, який, попри всі війни та негаразди, залишався одним з найкращих міст регіону.

Зараз мешканців цього міста добувають з-під руїн. Допомогу Лівану запропонували Іран, Туреччина, Йорданія, Катар, Кувейт, Франція та США. І навіть давній ворог – Ізраїль .

Що саме стало причиною трагедії – наразі достеменно невідомо. Вчорашній вибух став вельми рідкісним моментом повної згоди між рухом "Хезболла" та представниками силових відомств Ізраїлю. І перші, і другі в один голос заявили що все це жахіття не має стосунку ані до збройних складів "Хезболла" в порту, ані до спроб Ізраїлю ці склади знищити.  

Серед ймовірних причин пожежі, яка призвела до колосального за силою вибуху називають різні речі. І недбале зберігання піротехніки. І ремонт в порту, який супроводжувався зварювальними роботами – за іронією долі, ймовірно, заварювали дірку у складі з тим самим злощасним добривом. Чи навіть вибух якогось боєприпасу, який таки міг бути на якомусь ближньому складі.

Але все це не так вже й важливо. Бо якою б не була реальна причина пожежі в порту, незмінним в цій ситуації залишається один-єдиний факт. Без 2750 метричних тон нітрату амонію, він же аміачна селітра, що лежали на складі від 2014 року без належних заходів безпеки, катастрофічного вибуху не трапилось би.

Якби російський бізнесмен Ігор Гречушкін, власник корабля Rhosus, що возив добриво між Батумі та Африкою, свого часу стежив за своїм майном і вчасно ремонтував судно, вибуху б не трапилося. Якби ліванська бюрократія, що не випустила вщент поламаний корабель в море і арештувала вантаж росіянина, краще подумала, де зберігати вибухонебезпечне добриво, вибуху – принаймні, такого масштабного – не трапилось би. Катастрофа стала можливою саме завдяки людській недбалості – як російського бізнесмена, так і ліванських посадовців.

При тому що це не перша подібна катастрофа. Фактично аналогічна ситуація вже траплялася у США.

16 квітня 1947 року в порту міста Техас-Сіті на борту французького судна "Гранкан" спалахнула пожежа, що призвела до детонації близько 2100 тонн нітрату амонію. Тільки американцям поталанило тоді іще менше. Оскільки від вибуху почали детонувати вантажі інших кораблів та нафтосховища, і почалася колосальна пожежа в місті. Тоді загинуло близько півтори тисячі осіб, порт і значна частина міста були повністю зруйновані.

Тому можна не сумніватися, що конспірологічні версії стосовно причин вчорашньої трагедії будуть з'являтися і множитися іще не один місяць. Більше того, в декотрих із них – у тій частині, що стосується причин пожежі – може бути навіть частка істини. Столиця Лівану, за підтримки ближчих і дальших сусідів, потроху відбудується та повернеться до звичного життя.

Але вчорашній інцидент вкотре продемонстрував – недбалість та нехтування здоровим глуздом у використанні чи зберіганні промислових об'єктів чи промислових запасів хімічних речовин може мати направду жахливі наслідки. І цей урок – не тільки для Лівану.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"