Антикорупційний суд та ірландці в Криму: Що західна преса писала про Україну

Про антикорупційний суд і проблеми України

Зокрема, не тільки українські ЗМІ оприлюднили лист МВФ до уряду та президента України. Це зробили і у Financial Times. У листі МВФ попередив керівництво України про те, що плани уряду по новому суду по боротьбі з корупцією "не відповідають" зобов'язаннями, взятими в рамках своєї угоди про порятунок МВФ. Також МВФ висловив стурбованість з приводу основних положень законопроекту про створення нового антикорупційного суду, який був представлений в парламент в кінці минулого року. Видання наголошує, що їм підтвердили достовірність цього листа.

Паралельно з цим фігурувала інформація і про аналогічне незадоволення законопроектом про Антикорупційний суд і у Світовому банку. Хоча, Reuters наводить коментар директора Світового Банку у справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен про те, що в банку задоволені "сигналами від президента України, що законопроект про створення антикорупційного суду може бути переглянутий".

У вівторок Порошенко сказав іноземним дипломатам, що законодавство может бути змінене після першого голосування в парламенті, щоб зробити його більш ефективним

"Я дуже вітаю цю заяву", - сказала Кахконен Reuters.

Видання нагадує, що отворення суду і зняття мораторію на продаж землі відносяться до реформ, які повинна здійснити Україна, щоб претендувати на подальше фінансування Світового банку на суму $800 млн.

Кахконен також додала, що підготовча робота у питанні земельної реформи суттєво просунулася вперед, і це добре.

"Польське радіо" також написало, що законопроект про антикорупційний суд негативно оцінила Єврокомісія.

Речниця ЄК Майя Коціянчич сказала "Польському радіо", що цей проект не відповідає основним стандартам.

Речниця ЄК нагадала, що ефективна діяльність Антикорупційного суду була одною з умов впровадження безвізу для громадян України. На переконання Європейської комісії, необхідно, щоб суд діяв ефективно та був незалежним – тільки тоді Україна зможе побороти корупцію.

Вийшла чергова критична стаття старшого наукового співробітника Центру Євразії Атлантичної ради Дайан Френсіс. Та сама авторка, яка раніше писала про 200 технократів, які готові прийти до влади в Україні та "Третій Майдан". Цього разу, її меседж - створення антикорупційного суду та зняття недоторканості з нардепів.

Ірландці в Криму

Видання The Irish Times написало статтю, присвячену ірландським інвесторам, які нібито збираються інвестувати у кримську нерухомість.

Мова йде про грудневий вояж до Москви бізнесмена з Ірландії Патріка Даффі та Конор Мартін - виконавчого директора Marcon Capital, і слова співголови російської організації "Ділова Росія" Андрія Назарова, що вкластися вони готові на суму 100 млн євро. Йдеться про будівництво готелів у Криму.

The Irish Times наводить комнентар представника МЗС України Олексія Макеєва. Він наголосив на сподіваннях України, що жодні ірландські громадяни або компанії не будуть незаконно приїздити до Криму або займатися незаконною підприємницькою діяльністю на півострові.

Видання нагадує, що компаніям і громадянам Європейського союзу було заборонено інвестувати в Крим або надавати послуги через незаконну анексію півострова Росією. А в'їхати в Крим, згідно із українським законодавством, можна лише з української території із відповідним дозволом.

Як Даффі так і Мартін в коментарі виданню зазначили, що вони дотримуватимуться всіх правил і вестимуть бізнес згідно норм міжнародного права.

Також видання нагадує про Ялтинський міжнародний економічний форум, який відбувається в квітні. І туди, мовляв, можуть поїхати потенційні інвестори, бо у минулому році на форум приїхало 200 делегатів з 46 країн, у тому числі 40 з Італії. І звичайна подорож у Крим іноземнців не суперечить правилам санкцій. Втім, Росія чутками про ірландські інвестиції намагається продемонструвати, що санкції за анексію півострова не працюють і наступне їхнє впровадження не має змісту.

Варто додати до статті, що на фоні скандалу із турбінами Siemens назріває новий. Кримський суднобудівний завод "Затока", який через санкції не зміг купити обладнання фінської Wärtsilä, отримав генератори німецького концерну MAN. Про це вже розтрубили ЗМІ з подачі росіян. Санкції - такі санкції.

Росія - агресор і плюс закону про приватизацію

Безперечно, світові ЗМІ звернули увагу на прийняття 18-го січня закону про реінтеграцію Донбасу, в якій Росію визнано агресором. Варто виділити BBC, які розписали основні меседжі закону, від власне того, що Росія - агресор, а також проаналізували те, як до цього поставилися українські ЗМІ. Навели приклад "Вєстєй", які зробили акцент на порушенні прав людини, оскільки військові отримали більше прав (зупиняти і обшукувати людей, входити у домоволодіння та ін.), а також "Українську правду", яка написала, що прийняття закону не вирішить проблему Донбасу. До них BBC додали російський "Коммерсант", який підкреслив, що закон ставить хрест на "Мінських домовленостях".

Reuters також відмітив прийняття ВР 18-го січня закону про приватизацію, який дасть змогу Україні залучити нових інвесторів, а також потрібний для отримання допомоги від МВФ.

Білорусь відповіла Трампу та Казахстану

Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей прокоментував заяву Президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва про можливість пошуку альтернативного місця проведення переговорів по Україні Associated Press. Таку ж пропозицію озвучував і Дональд Трамп.

За його словами, переговори можна провести "хоч в Антарктиді".

"Навряд чи що-небудь залежить від місця проведення переговорів. Переговори по Україні можна перенести хоч в Антарктиды, якщо буде впевненість в їхньому успіху", - сказав він.

Казахстан, очевидно, натякав, що вони можуть стати місцем нових переговорів.